Україна готується до місії в Афганістані
Неприєднання на даний час України до Плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО не вплине на кінцевий термін вступу країни в Альянс. Таку заяву зробили після завершення консультацій Україна — НАТО на найвищому рівні у Синтрі (Португалія) міністр оборони України Анатолій Гриценко та Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер. Під час консультації Україна підтвердила незмінність зовнішньополітичного курсу політики безпеки та оборони. У самому Альянсі говорять про високий рівень співпраці з Києвом, підтверджуючи політику відкритих дверей для України. На консультації виступили близько 30 міністрів оборони країн- членів НАТО, які подякували Україні за вирішення завдань зі зміцнення безпеки і дали позитивну оцінку темпам і результатам реформування оборонного сектора. Сказано було також про підготовку українських представників в місію НАТО в Афганістані для участі в операції. А. Гриценко наголосив, що йдеться не про бойовий підрозділ, а про персонал «медичного напряму, керування повітряним рухом, забезпечення експертної та іншої допомоги».
Судан образив ООН
Члени Ради Безпеки ООН розцінили як образу лист-попередження суданського уряду арабським та африканським країнам не посилати миротворців у Дарфур. США вимагають скликати термінове засідання Ради Безпеки, називаючи лист викликом міжнародній спільноті. Однак у самій Раді Безпеки немає єдиної думки щодо реакції на лист. Британський представник в ООН Емір Джонс Паррі заявив, що «лист неприпустимий», однак найкраще буде його проігнорувати. За словами чинного президента Ради Безпеки, представника Японії Кендзо Осіма, Рада вже почала розглядати проект резолюції, в якій засуджується лист. Однак вирішила сконцентруватися на відновленні миру в бунтівній провінції, де ось уже три роки триває конфлікт. Він розпочався, коли групи бунтівників стали нападати на урядові об’єкти у регіоні. Покласти край кровопролиттю не змогли сім тисяч миротворців Африканського союзу. Судан не хоче, аби контроль над ними перейшов до ООН, вбачаючи в цьому порушення суверенітету.
Банки Бразилії страйкують
У Бразилії профспілки банків оголосили безстроковий страйк. Вони вимагають підвищення зарплат і винагороди за прибуток. Національна федерація банків напередодні запропонувала підвищення зарплати на 2,85%, у той час як профспілка вимагає підвищити оклади на 7,05%. Вранці двері всіх банків були заклеєні плакатами з написом «страйк», а представники профспілок не дозволяли працівникам увійти всередину. Це вже не перший такий випадок в історії Бразилії. У 2004 році страйк банків тривав майже два місяці, що фактично паралізувало життя країни. У 2005 внаслідок тижневих акцій співробітники банків домоглись підвищення зарплати на 6 % і збільшення до 1700 реалів ($800) бонусу за прибуток. У цьому році вони вимагають підвищення бонусу на 823 реали ($400).
Євросоюз відмовився торгувати з Туркменістаном
Рішення Європейського Cоюзу про відмову від торговельної угоди з Туркменією є «знаковим випадом проти тиранії», говориться у повідомленні американської правозахисної організації Human Rights Watch (HRW). Протягом тривалого часу світові правозахисні організації критикували Євросоюз за проведення переговорів з Туркменістаном, попри диктатуру в країні та культ особи пожиттєвого президента Сапармурада Ніязова. Підписання торговельної угоди відкладалося з 1990 року через питання недотримання прав людини. Раніше Комітет Європарламенту з міжнародної торгівлі проголосував проти просування угоди доти, доки не буде досягнуто «явного відчутного і сталого прогресу стосовно прав людини». «Голосування говорить про те, що Євросоюз не дозволить негуманним урядам отримувати вигоду від співпраці з ЄС», — говориться в повідомленні Холлі Картнер, директора HRW по Європі та Центральній Азії. Європарламент сподівається, що таке рішення спонукатиме Туркменістан виконати свої міжнародні зобов’язання стосовно прав людини. Крім того, він закликав Ашгабат дозволити Міжнародному комітету Червоного Хреста, ООН та незалежним правозахисним організаціям вільно діяти на території країни.
Німеччина не проти вступу Туреччини до ЄС
Німеччина не створюватиме Туреччині додаткові перешкоди на шляху інтеграції в Євросоюз. Це зазначила вчора у своїй промові федеральний канцлер ФРН Ангела Меркель у Стамбулі на німецько- турецькому економічному форумі. При цьому канцлер Німеччини висловилася за прискорення проведення єврореформ Туреччиною, й наголосила, що в країні ще багато що потрібно зробити, щоб стати членом ЄС. Меркель також висловилася за виконання турецькою стороною додаткового протоколу про Митний союз, який передбачає відкриття Анкарою до кінця цього року морських і повітряних портів Республіці Кіпр. «Необхідно розповсюдити Анкарський протокол на всі країни Митного союзу», — наголосила канцлер Німеччини.
