Ситуація з підготовкою до зими в Миколаївській області викликає тривогу. В окремих містах і районах Миколаївщини ще не все зроблено для того, щоб люди зимували в теплих квартирах. А в деяких регіонах області зроблено вкрай мало. І це при тому, що до початку опалювального сезону залишилося кілька тижнів.
Напередодні холодів у жителів міста Снігурівка виникає дедалі більше запитань, пов’язаних з опаленням у їхніх будинках в осінньо-зимовий період. Про це свідчать численні звертання снігурівців до органів державної влади та місцевого самоврядування, до редакцій ЗМІ. Як повідомив «Дню» директор обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» Володимир Березницький, на сьогодні Снігурівський міськвиконком (рішенням від 09.08.06 р.) затвердив нові тарифи на теплопостачання. За опалення взимку доведеться платити 5 гривень 86 копійок за 1 кв. метр опалюваної площі, у весняно-літній період — 2 гривні 58 копійок. Тобто мешканці трикімнатної квартири, загальна площа якої 60 квадратних метрів, будуть вимушені платити майже 360 гривень на місяць!
І це ще не межа. Як повідомив Володимир Березницький, зазначений тариф «вимагає або коректування у бік збільшення, або компенсації збитків із місцевого бюджету». На останнє навряд чи можна розраховувати, оскільки збитки «Миколаївоблтеплоенерго» у зв’язку з опаленням снігурівських будинків лише за перший квартал 2006 року становили майже 300 тисяч гривень, а міський бюджет компенсував... 0 гривень! А за минулий рік підприємство, яке опалювало 30 житлових будинків у Снігурівці, отримало збитків на суму 830 тисяч гривень.
Негативним чинником, що впливає на своєчасність початку опалювального сезону в цьому районному центрі, за словами директора ОКП «Миколаївоблтеплоенерго», є те, що станом на кінець вересня поточного року з боку житлово-експлуатаційної організації — КП «Наш дім» — не підготовлено і не здано за актом жодної внутрішньобудинкової системи опалення житлових будинків із запланованих 24-х. Схоже, Снігурівка нинішньої зими буде рекордсменом із кількості проблем із теплом.
Аналогічна ситуація й в іншому районному центрі — селищі Березнегуватому. Тут без тепла ризикують залишитися кілька багатоповерхових будинків. Адже не так давно — наприкінці минулого століття, — коли Березнегуватський район очолював енергійний і компетентний керівник Михайло Башкиров, цей райцентр був зразково- показовим селищем. Тут з’явилося дитяче містечко, упорядковували вулиці, відкривали чимраз нові магазини, реконструювали соціально-культурні установи і, звичайно ж, будували сучасні багатоповерхові будинки з водопроводом, каналізацією й іншими міськими зручностями. Березнегуватці, які отримали квартири в п’ятиповерхівках, жартували, що живуть вони не гірше, аніж миколаївці, херсонці чи одесити. І це було абсолютною правдою. Але, на жаль, благополуччя тривало недовго. Талановитого керівника М. Башкирова перевели на роботу до Миколаєва, де він став головою облвиконкому. А біля керма Березнегуватського району стали зовсім інші люди. Та й час уже був іншим. 90 ті роки минулогостоліття асоціюються з розвалом Радянського Союзу, першими, напевно, найважчими для всіх, роками незалежності України. Ці роки були нелегкими і для березнегуватців. Зупинка підприємств, масове безробіття, криза ЖКГ — усього цього в районі уникнути не вдалося. Особливо боляче вдарили не завжди логічні та продумані зміни по тих березнегуватцях, які жили в п’ятиповерхових будинках. Системи життєзабезпечення цих п’ятиповерхівок потихеньку ставали непридатними. Кілька років тому п’ятиповерхівки втратили опалення, в будинки перестали подавати воду, не функціонувала і система каналізації. Не хочу заглиблюватися в причини цього — про це трохи пізніше розкажуть представники нинішньої районної влади. Зараз же зауважу, що мешканці багатьох квартир у результаті обставин, що виникли, вирішили не ризикувати здоров’ям і життям і були вимушені покинути свої квартири.
Сьогодні полишене житло нагадує післявоєнні руїни, знайомі з сюжетів кінохроніки: вибиті шибки, підвали, забруднені каналізаційними стоками, безлюдні квартири, у яких немає дверей.
Хто ж винен у всьому цьому? Відповідь на здавалося б просте запитання знайти нелегко. Хоча нинішні керівники району її, схоже, вже знайшли. На думку заступника голови Березнегуватської райдержадміністрації О. Волкової, в тому, що багатоповерхові будинки не мають протягом шести (!) років опалення, водопостачання та каналізації внаслідок розгерметизації опалювальної системи, винні колишній голова райдержадміністрації Ф. Ковбаса та селищний голова В. Беззуб. Саме ці керівники очолювали райвно і районний центр у той час, коли виникла проблема багатоповерхівок. Сьогоднішня влада вважає, що проблема з’явилася в результаті безвідповідальності колишньої влади.
А що роблять сьогоднішні керівники району, щоб подолати кризу? Відділ ЖКГ райдержадміністрації після того як посаду голови РДА обійняв Валерій Фалілеєв, створив комісію з обстеження житлових будинків. За рекомендацією райдержадміністрації, аналогічну комісію створили й при селищній раді. З ініціативи райдержадміністрації та з її допомогою жителі створили об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (далі ОСББ) «Бригантина». Спільно з миколаївським підприємством «Панорама-Інвест» для ОСББ була розроблена програма енергозбереження за новими технологіями. Для реалізації запланованого передбачалися кошти в розмірі 300 тисяч гривень з обласного бюджету. Про це навіть була публікація в районній газеті «Народна трибуна».
Голова Березнегуватської райдержадміністрації В. Фалілеєв звертається до заступника голови Миколаївської облдержадміністрації М. Рихальського з проханням про сприяння в реалізації пілотного проекту з утеплення житлових будинків у рамках Програми енергозбереження та Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства. Для пілотного проекту розроблена проектно-кошторисна документація. З цього питання проведені збори з членами ОСББ «Бригантина» (з питання визначення частки участі об’єднання в проекті). Заступник голови облдержадміністрації у свою чергу звертається до свого шефа — голови ОДА Садикова. Викладаючи суть «березнегуватського питання», Михайло Анатолійович резюмує: «Беручи до уваги викладене, вважаю доцільним передбачити асигнування в сумі 300 тисяч гривень з обласного бюджету за умови паритетного виділення коштів із районного бюджету та з власних коштів ОСББ «Бригантина».
На жаль, названа вище сума так і залишилася в планах. Як повідомила заступник голови Березнегуватської райдержадміністрації О. Волкова, розмір фінансування з області зменшився. Причому суттєво — до 180 тисяч гривень. А це ставить під загрозу виконання заходів щодо енергозбереження (які, до речі, дозволяють провести реконструкцію будівель). Щоправда, за словами Волкової, райдержадміністрація виявила наполегливість при вирішенні питання про виділення селищною радою коштів у сумі 10 тисяч гривень під цю програму на ОСББ «Бригантина». Заплановані роботи розпочнуться після надходження коштів.
Зима не за горами. Чи матимуть березнегуватці в холодну пору року тепло і воду? Поки що відповісти на це запитання вкрай складно. Обіцянок допомогти фінансово було дуже багато. Листи з райдержадміністрації з проханням про допомогу летіли в усі кінці — в райдержадміністрацію, Миколаївську облдержадміністрацію та до Президента України.
Нагадаємо, що за такого майже аварійного стану будівель ОСББ вижити не зможе, і, взагалі, маючи такий досвід, ідея створення Об’єднань співвласників багатоквартирних будинків може не прижитися в селищі, наголошує в одному з таких листів Волкова.
Із 2004 року на кошти субвенції з державного бюджету триває реконструкція каналізаційної мережі до п’ятиповерхівок. Реконструкцію проводять уже два роки, і якщо кошти надходитимуть по 100—150 тисяч гривень на рік, то ці роботи затягнуться ще на два-три роки. Це неприпустимо. Скарги від громади і надалі надходитимуть із цього приводу в Секретаріат Президента України, а люди житимуть в умовах холоду, антисанітарії та без води.
«Прошу Вашу допомоги у вирішенні питання збільшення суми субвенції з державного бюджету до 500—700 тисяч гривень у 2006 році замість запланованих 100 тисяч гривень. Є можливість реально ці кошти освоїти цього року із залученням коштів мешканців будинків», — закликає заступник голови райдержадміністрації О. Волкова.
Чи допоміг шановний колишній народний депутат Юрій Володимирович Діденко березнегуватцям, — невідомо. На журналістський запит автор цього матеріалу відповіді так і не отримав. Судячи з усього, знайти таку чималу суму в державному бюджеті (який, до речі, має, за словами першого віце-прем’єр-міністра, міністра фінансів Миколи Азарова, багатомільярдну «діру») не змогли. Шкода. Яка зима чекає жителів березнегуватських багатоповерхівок цього року, здогадатися не складно.
Найсумніше, що наступного року, коли подорожчають електроенергія, будматеріали та інше, для фінансування запланованого знадобиться вже значно більша сума, ніж та, про яку йдеться сьогодні. А поки що чимраз нові скарги та прохання прямують до різних інстанцій. Люди сигналізують, просять допомогти, нагадують про передвиборні й інші обіцянки...
P.S. Уже після того як цей матеріал був написаний, заступник голови Миколаївської облдержадміністрації Михайло Рихальський повідомив про те, що, цілком можливо, гроші, про які йдеться, взагалі не будуть виділені...
