Незважаючи на те, що більшу частину його трюків уже неодноразово викривали, досі залишаються ті, кому цікаво, на чому ж засновується його шоу — магія, обман або «вправність рук»? Обману тут немає, фокусники й ілюзіоністи, як то кажуть, «найчесніші люди», тому що, відвідавши їхню виставу, розумієш, що все — ілюзія. Адже з такими здібностями й можливостями вони спокійно могли б оголосити себе «месіями» або справжніми «магами»...
Магії в його виступі, проте, також немає. Девід і не приховує, що всі його польоти й зникнення ретельно відпрацьовані й засновуються на технічному обладнанні, пише Peoples.ru. Історія про те, як маленький Девід — Додік, як його називають в сім’ї, повторив невигадливий дідусів фокус ще в чотири роки, вважається «офіційним початком кар’єри» найвідомішого у світі ілюзіоніста. Він швидко став знаменитістю у своєму місті, а після того, як 1978 року телекомпанія Ей-Бі-Сі запросила юнака на роль ведучого програми «Чаклунство Ей-Бі-Сі», нагороди й слава просто посипалися на нього: наступні 14 років Девіда 12 разів номінували на «Еммі» — аналог премії «Оскар», тільки в царині шоу-бізнесу. Він отримав п’ять iз 12 призів.
Копперфілд — псевдонім, який з’явився ще під час навчання: прізвище Коткін, на думку Девіда, не дуже гарно виглядало на афіші студентського театру... Навчаючись в університеті, граючи на сцені, Копперфілд ні на мить не залишав своїх тренувань: повторення старих фокусів, розробка нових... Iз людьми ж він спілкувався лише за потребою. Батьки одного разу заїкнулися сину про те, що всі його однолітки хоч зрідка вибираються в кіно, на прогулянки або дискотеки, зустрічаються й розказують один одному кумедні історії, але Девід холодно відрізав: «А я замість цього займаюся справою. Потім ви побачите, ким будуть вони й ким — я!» І, як не дивно, він мав рацію. Говорять, що самотність і зараз здається йому цілком органічним станом, а спілкування з кимось примушує напружуватися й замислюватися над кожною фразою.
Проте не лише з фокусів складається життя Копперфілда, хоч вони, звичайно, займають основну його частину: а як інакше? Він дає майже 500 вистав на рік, при цьому донедавна кожного року він створював нове шоу. Це означає два виступи на день, а після цього — невпинні репетиції й відпрацьовування нових трюків. І жодних відпусток.
Між тим Девід Копперфілд пише книги про магію в співавторстві з письменниками-фантастами, займається Музеєм реквізитів великих ілюзіоністів, керує своїм кафе в Нью- Йорку. Офіціантів там немає: таємничий «голос iз темряви» приймає замовлення, а потім страви матеріалізуються на столах нізвідки.
Крім того, він допомагає інвалідам — розроблена Копперфілдом програма допомагає їм розвивати вправність рук. Звичайно, його успіх є в тому числі й результатом чудово спланованого «розкручування». Його «роман-заручини» з Клаудією Шиффер і комерційна розв’язка є ще одним тому підтвердженням. Роман із всесвітньо відомою топ-моделлю, швидше за все, був вигаданий для того, щоб відвернути глядачів від вигадок щодо особистого життя артиста й для того, щоб остаточно завоювати Європу.
Венді Лейстер, яка керувала його піар-кампанією, стверджувала: «Містер Копперфілд, зрозумійте мене правильно, у вас романтичний імідж, але до 40 років ви так і не дали ні найменшого приводу подумати про те, що у вас, у принципі, може бути жінка! Скажіть мені чесно, у вас є якийсь комплекс?» Комплексу не було, але, щоб довести це, потрібна була жінка. Цей контракт, крім того що породив гучний скандал, зробив-таки свою справу: про Клаудію Шиффер дізналися в США, про Копперфілда — в Європі.
Як результат, у нього є всесвітня слава й визнання, крім того, Девід зараховується до десятки видатних євреї США й сотні найкрасивіших людей планети. Кілька років потому, за даними журналу Forbes, Копперфілд посів сьому сходинку серед найбільш високооплачуваних людей шоу-бізнесу. Тепер зі своїми $49,5 млн. прибутку «скотився» кудись на 20-ті.
Будь-яка людина, яка бачила трюки Копперфілда на екрані або на сцені, підсвідомо сподівається: «А раптом це справжня магія?» А як інакше пояснити легкі польоти, прохід крізь Велику китайську стіну або зникнення статуї Свободи? Трюк зі зникненням літака або поїзда, мабуть, можна зрозуміти, точніше, припустити, що їх відвозять або опускають під землю — але ж Статую не можна пересунути!
Проте все частіше знаходяться ентузіасти, які хочуть прославитися, «викривши» Копперфілда. У Рунеті деякий час тому відкрився ресурс, на якому детально розкривалися якщо не всі, то абсолютна більшість фокусів ілюзіоніста. Як стверджували творці, тепер не доведеться ламати голову над незбагненними, на перший погляд, дивами, які виробляють чарівники. Адже зараз усі знають, що вагон «Східного експреса» просто відкочують у бік, у клітках «зникають» люди за завісою, яка співпадає із загальним тлом сцени, «літає» Девід на найтоншому дроті, а кільця, які він обертає, «доводячи», що нічим не прикріплений, просто рухаються певним чином...
Але яке це має значення? Хіба від того, що люди знатимуть природу фокуса, щось зміниться, крім самого факту викриття? Адже для того, щоб повторити що-небудь із зробленого Копперфілдом, усе одно потрібні роки тренувань і... талант.
