Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Святкові розбіжності

5 вересня, 2006 - 00:00

Кабінет Міністрів України не займатиметься обговоренням проекту Закону «Про державні свята». Таку позицію висловив у неділю в Одесі віце-прем'єр-міністр із соціальних і гуманітарних питань Дмитро Табачник. «Навіть якби мені запропонували внести зміни до переліку державних свят, я відмовився б це розглядати», — наголосив віце-прем'єр. Раніше Міністерство юстиції України розробило нову редакцію законопроекту «Про державні свята України» та винесло його для обговорення на офіційному сайті відомства. У документі Міністерства юстиції пропонувалося вважати державними святами історично вагомі дати. Зокрема, День Конституції України — з нагоди прийняття Конституції України 28 червня та День національної єдності — 1 грудня. Також пропонується вважати святами 22 січня — День Соборності України, 9 березня — Шевченківський день, 9 травня — День Перемоги у Великій Вітчизняній війні та 16 липня — День проголошення державного суверенітету України. Водночас планувалося вилучити з переліку державних свят Новий рік, Великдень, Різдво Христове, Трійцю, Міжнародний жіночий день і День солідарності трудящих.

Слід зазначити, що на сьогодні в Україні відсутня законодавча база, що визначала б поняття «свято» та «державне свято». В Україні існує лише одне офіційне державне свято — День Конституції (свято встановлюється прямою нормою Конституції України, ст. 161), передає Інтерфакс-Україна.

Інші свята визначені Українським Кодексом Законів про працю, в якому вихідними святковими днями в Україні є 1 січня — Новий Рік, 7 січня — Різдво Христове, 8 Березня — Жіночий день, 1—2 травня — День солідарності трудящих, Великдень, 9 травня — День Миру та Перемоги; Трійця, 28 червня — День Конституції, 24 серпня — День Незалежності.

І якщо заява Дмитра Табачника вносить у це питання якусь ясність, то становище самого міністра юстиції залишається поки що невизначеним. Складається враження, що Роман Зварич, який не має, за його словами, «підстав для присутності» в міністерстві, займається своєю роботою за принципом: чим би дитя не тішилося. І цей принцип, цілком логічний як для нього, так і для партії, солдатом якої він є. Нагадаємо, що фракція «Наша Україна» досі не визначилася, бути чи не бути їй суб'єктом коаліційної угоди. Тому всі «делегати» цієї політичної сили перебувають у ранзі міністрів тимчасово. З відсутністю підписаної нової коаліційної угоди Р. Зварич зв'язує і своє рішення не подавати заяви про складання депутатських повноважень. За його словами, відповідну заяву подасть після того, як політична сила, яку він представляє, визначиться з участю в цій парламентській коаліції. «Моє рішення відкладається, поки не буде вирішене питання моєї політичної сили. Я не можу бути членом коаліційного уряду, якщо та політична сила, яка мене делегувала, не є членом коаліційного уряду», — сказав міністр.

Але немає нічого більш постійного, аніж тимчасове. І пам'ятаючи про це, залишається лише сподіватися, що тимчасовий міністр юстиції більше не висмоктуватиме законів із пальця за державний кошт.

Лука ГРИНЕНКО
Газета: 
Рубрика: