Завершив свою роботу IV Всесвітній форум українців, у якому, згідно з офіційними повідомленнями, брали участь майже чотири тисячі учасників — делегатів з усіх, без перебільшення, континентів, гостей, українських та зарубіжних журналістів. Адже сьогодні у світі українці складають, за деякими обчисленнями, більш нiж 10% мігрантів світу — за межами України мешкає 45% усього українства.
На урочистому відкритті Форуму в Палаці України були присутні Президент України Віктор Ющенко, депутати, члени уряду, науковці, письменники, сонм журналістів. Церемонія відкриття розпочалася спільною молитвою («Отче наш»), яку очолили предстоятель Української православної церкви Київського патріархату патріарх Філарет, предстоятель Української автокефальної православної церкви митрополит Мефодій та єпископ-помічник Верховного архієпископа Української греко-католицької церкви Діонісій.
У вступному слові патріарх УПЦ КП Філарет особливо підкреслив, що в такій справі, як розбудова єдиної Помісної православної церкви, політичне керівництво України має перейти від слів до діла: «Ми будемо вимагати не на словах, а на практиці створення єдиної Помісної церкви. Нам необхідно створити єдине консолідоване українське суспільство — заради того, щоб незалежність України була вічною. Для консолідації ж, у першу чергу, необхідна єдина Помісна православна церква». За словами патріарха Філарета, Віктор Ющенко добре розуміє необхідність незалежної від Московського патріархату Української церкви, адже саме він наполіг на тому, щоб включити відповідний пункт в Універсал національної згоди. «Однак в Україні є сили, які бояться цього (Помісної церкви) більше, ніж входження України в НАТО», — вважає предстоятель УПЦ Київського патріархату.
Єпископ-помічник Верховного архієпископа Української греко-католицької церкви Діонісій зачитав послання архієпископа Любомира Гузара, в якому предстоятель УГКЦ звернувся, головним чином, до гостей України — представників діаспори. Він, зокрема, вказав на те, що «мешкаючи вже кілька поколінь у чужомовних і чужокультурних середовищах, прибувши до Києва з різних сторін земної кулі, ви, можливо, більше й глибше за нас відчуваєте радість від цієї зустрічі на рідній і врешті вільній своїй землі. За таку благодать належить скласти Господові щиру подяку! Сьогодні ми можемо зібратися в столиці рідної країни, а не в столицях чужих держав, як бувало в минулому; це накладає на нас великий і святий обов'язок — зберігати нашу духовну й національну єдність. Це завдання зобов'язує нас усіх — Україну, її державну владу та всіх громадян української землі — дбати про своїх сестер і братів, хоч би в яких куточках земної кулі вони мешкали. Усі ми повинні плекати нашу духовну єдність, щоб не розгубити скарбів нашої рідної традиції й тих великих релігійних та культурних дарів, які ми отримали від наших батьків і дідів, іншими словами — щоб не згубити та погубити самих себе... Емігранти мають не лише шукати добробуту чи свободи для себе, але й — маю тут на думці особливо нас, богобоязливих і миролюбних українців — бути євангельською «сіллю землі» в місцях свого перебування. І та сіль не сміє вивітрюватися!»
(УПЦ Московського патріархату не була офіційно представлена на Форумі й не вітала гостей країни — українців діаспори, своїх одновірців. І хоча в залі можна було побачити кількох владик УПЦ, відсутність митрополита Володимира (він саме відбув у паломницьку подорож до Афону) була більш красномовною, ніж будь-які гучномовні заяви. Це тим більш прикро, що наближається свято свят українця — 15-та річниця незалежності України).
Президент Всесвітнього конгресу українців Аскольд Лозинський вельми категорично висловився щодо діяльності представників Москви на території України, а також засудив втручання УПЦ у виборчі процеси на боці прихильників повного об'єднання з Росією.
«Фактично ця структура (Українська православна церква Московського патріархату), — сказав він, — не тільки втручалася у виборчі політичні процеси, але й сама перетворилася на політичну силу». Він, за його словами, був неабияк здивований тим фактом, що під час президентської кампанії 2004 року нинішній прем'єр-міністр країни Віктор Янукович, змагаючись за найвищу посаду в Україні, постійно вживав російську мову. Узагалі, «як треба зрозуміти те, що прем'єр і два віце- прем'єр-міністри дозволяють собі виступати — в українській державі! — російською мовою?»
Президент України Віктор Ющенко вніс на розгляд учасників Форуму проект «Національної концепції співпраці із закордонними українцями», розроблений за його дорученням Міністерством закордонних справ. Президент вважає, що «Національна концепція співпраці із закордонними українцями» є першим кроком у виробленні «ґрунтовної, сучасної концепції шляхів розвитку світового українства, його стратегічних цілей та завдань». За словами Президента, українська діаспора, яка налічує майже 20 мільйонів українців у більш як 60 державах світу, являє собою унікальне, масштабне й вельми перспективне (потенційно) явище. Адже «ми маємо бути перед усім світом не споживачами, а навпаки — донорами міжнародних процесів, а також дійсними авторами власної політичної, економічної й культурної стратегії», — сказав В. Ющенко. Київ, як вважає Президент, має в цьому процесі перетворитися на справжній координаційний й об’єднуючий центр діяльності світового українства. «Нам треба відмовитися від неприродного поділу українців на своїх та зарубіжних. У світоглядному сенсі Україна є там, де є українці й де є українська мова», — наголосив Президент. (Президент, як здається, починає використовувати ті неабиякі можливості часу й роздумів, які надала йому нова система влади в Україні.)
На нашу думку, однак, найбільш важливою й дорогоцінною частиною виступу Президента стало його однозначна, тверда й кілька разів акцентована думка-твердження: «Україна повинна мати православну Помісну церкву!» Сьогодні ж йому «боляче спостерігати за розколом, який існує між православними церквами в Україні. Доти, доки існує цей розкол і відсутня єдина Помісна православна церква, дуже складно говорити про духовну незалежність нації».
Неабияку активність на Форумі виказали представники четвертої хвилі еміграції — ті українці, що виїхали за кордон на заробітки останніми роками (це близько семи мільйонів осіб). Серед них — українці з Іспанії, Португалії, Італії, Чехії, Росії. Багато хто з них гірко скаржаться на те, що українська держава забула про них. Між тим емігранти шукають не фінансової підтримки держави, а, насамперед, законодавчого врегулювання багатьох дражливих питань — головним чином, бюрократичних і пов’язаних із в’їзними візами в Україну, з бізнесом, з акредитацією дипломів про освіту тощо. Для вирішення цих проблем представники четвертої хвилі вирішили створити нову міжнародну громадську організацію «Нова хвиля». Вона покликана залучити недержавні сектори України та країн теперішнього проживання українців для вирішення їхніх проблем, у тому числі соціальних. Передбачаються гармонічні зусилля нової й старої еміграції з метою консолідації українського соціуму, зокрема, для сприяння поверненню українців на Батьківщину. Учасники Форуму обрали представників також для створення Української всесвітньої інформаційної мережі, яка буде покликана оперативно поширювати через інтернет інформацію про події, пов’язані з Україною та українцями за кордоном. Крім того, на думку багатьох делегатів, для вирішення старих і нових проблем української еміграції конче необхідно прийняти закон України «Концепція національної політики щодо українців за кордоном».
На Форумі було висловлено чимало мудрих, справедливих і корисних пропозицій, побажань, думок. Так президент Всесвітнього конгресу України Аскольд Лозинський сказав: «Пане Президенте, пане прем’єре! Коли перебуватимете в Москві, завжди пам’ятайте, що Москва забрала в наших дітей церкву, мову, історію, а також — хліб». На його думку, неможливо зрозуміти людину, особливо політика, яка за 15 років незалежності не вивчила української мови; в результаті, їй залишається тільки одне — робити нахабні заяви, які заперечують саме існування української мови.
Анекдотом Форуму (а що за український Форум без доброго жарту?) стало яскраво продемонстроване світу небажання прем’єр-міністра Віктора Януковича зустрітися з представниками діаспори, як це було заплановано. Вийшло навіть так, що він просто-напросто пропав у день обіцяної зустрічі з гостями України. І ніхто не міг сказати, де, власне, перебував прем’єр-міністр. Трохи пізніше розповсюдилися чутки, що хтось, наче б то, бачив прем’єра в Москві, звідки він мав повернутися тільки після закриття Форуму. Однак з’ясувалося, що МЗС України та Росії не мають будь-яких офіційних даних щодо візиту Януковича до Москви. Прес- секретар Віктора Януковича не підтвердив і не спростував чутки щодо раптового московського візиту, пославшись на вихідний день. (Усе це трохи нагадувало стратегію гоголівського героя Подкольосіна, який перед шлюбом утік від нареченої через вікно.) Таким чином вийшло, що замість прем’єр-міністра з учасниками Форуму розмовляв віце-прем’єр пан Табачник.
Варто повідомити, що IV Всесвітній форум українців направив Президенту України Віктору Ющенку звернення з проханням надати голові Української всесвітньої координаційної ради (УВКР) Михайлу Гориню звання Героя України. Рішення було прийняте на звітно-виборчому засіданні УВКС, що проходило в рамках Форуму. Цю нагороду Михайло Горинь заслужив «багаторічною боротьбою за незалежність і соборність України». 20 серпня УВКР обрала нового голову — ним тепер є пан Дмитро Павлюк.
У рамках Форуму були проведені численні заходи, круглі столи, книжні та мистецькі виставки та концерти. Так 19 серпня в Києво-Могилянській академії відбулося засідання секції «Релігія й Церква в Українському світі», в якій брали участь гості з-за кордону, духовенство, українські вчені. Але це стане сюжетом наступного матеріалу, присвяченого IV Всесвітньому форуму українців.
На сам кінець зазначимо, що українські й, між іншим, київські ЗМІ висвітлювали події на Форумі вельми неадекватно. Зокрема, не транслювалися концерти, мікроскопічно мало подавалися інтерв’ю з учасниками Форуму та ін. Може, найгіршим є те, що не було зроблено навіть спроби залучити до цього заходу киян, які могли би стати гостинними господарями наших земляків з-за кордону. Але що зробиш — наші ЗМІ, а особливо ТБ, існують тільки заради реклами.
