Відстань із Києва до Алмати — майже 4000 км — літак долає за п’ять годин. Уже десь опівночі ти опиняєшся в Алмати. Принципово, що наголос на останній склад. Жодного слова — Алма-Ата. Таку назву колишня столиця Казахстану мала до 1993 року.
Сотні тисяч вогнів... Комфорт, інтер’єр залів аеропорту вражає сучасністю. Перше, що кидається у вічі з таксі по дорозі в готель — це один за одним салони відомих дорогих світових брендів машин.
— Нічого собі у вас тут і Porshe навіть є. І взагалі так багато дорогих автобрендів, — говорю водію таксі.
— Ну, це ж економічна столиця країни!
— А чому перенесли столицю в Астану?
— Та все, як кажуть, через екологію. Місто вже не витримувало такого навантаження та потоку машин, людей.
На дорогах міста дуже рідко зустрінеш старого випуску ладу чи «дев’ятку», або якусь іншу «совєтску» машину. Як кажуть алматинці: «Це ж ганьба їздити на таких авто. Хіба на Ниві, яка трохи схожа — на джип.» А джипів тут більше, аніж звичних легкових авто. Як правило, такі машини купують «нові» казахи. Хоча їздити на них дуже зручно. І цілком зрозуміло, чому — тільки на такій машині ти можеш їхати в гори. Гори, верхівки яких засипані снігом, видно із центру мегаполіса. Cаме ламана гір, що обрамлює місто, створює незабутній пейзаж.
НЕ ВИСТАЧАЄ ЛИШЕ ГУЦУЛІВ...
Вирватися із урбанізованого міста Алмати і злитися з природою дуже просто. Сідаєш у авто (або на громадський транспорт) і всього за 10 —15 хвилин ти в українських Карпатах.
Стрункі ялинки, пахучий чебрець та інші трави, а також дзюрчання гірських потічків викликає відчуття дежа вю. Справді, «казахські» гори тут дуже схожі на наші. Якби не корейці, казахи та інші російськомовні туристи, можна було б повірити, що ти вдома. Із запропонованого варіанту — відвідати Медео (відомий стадіон на горі) та Бутаковку (національний парк із водоспадом), ми обрали друге.
Шикарні котеджі, довжелезні, подекуди навіть кілометрові паркани, за якими сховані будівлі багатих теж нагадують тобі вже давно незаконно забудовані Карпати. Отакої, навіть проблеми у цих гір схожі.
За 2000 тенге — а це десь 18 доларів — нам дозволяють проїхати парком аж до найбільш непрохідних місць. Щоб побачити водоспад залишається пройти всього 200 метрів пішки, піднімаючись вгору. Чим вище, тим краще видно гірський хребет і надзвичайно мальовничо.
Відчуття дежа вю не покидає тебе впродовж всього перебування в горах. Ти згадуєш Синевір, Говерлу... Надзвичайно смачна та чиста вода із водопаду додає сил для життя в мегаполісі.
Спускаючись із гір назад у місто, проїзджаємо однією із центральних вулиць — імені Тараса Шевченко. Також в Алмати, як зясувалось, є пам’ятник українському генію, видатному поету. Вулиці, як правило, довгі та названі в честь видатних поетів, учених.
КАЗАХСЬКИЙ НЬЮ-ЙОРК
Найбільший мегаполіс Казахстану — Алмати — розташований посеред живописної місцевості в підніжжі гір Заілійського Алатау на висоті от 500 до 1 тис. метрів над рівнем моря. Із 1,3 млн. населення близько 5 % займають українці, понад 40 % казахи та понад 30% росіяни. Для тих, хто не знає казахської мови, не проблема перебувати в місті. Російську розуміє тут майже кожен. І таких протиріч та штучно створених конфліктів щодо мовного питання як в Україні тут немає. Казахська мова є пріоритетною, однак російська тут теж цілком у пошані. І ніхто не рветься надати їй статусу регіональної.
У той час, як в Україні 9-а година ранку, то в Алмати вже 12. Спека страшенна. При 39 градусах, при такій величезній кількості авто — дихати неможливо. Повітря надзвичайно перенасичене вихлопними газами. Рятують парки із фонтанами. Іду на ринок за сушеною динею. Одна косичка коштує 400 тенге — це майже 4 долари. На ринку можна придбати також різні національні речі — від сувенірних юрт до шапочок і капців ( такія — шапочка для чоловіків, та «саукілє» — для жінок. Тапочки Месе із оригінальним дизайном схожі на капці Алладіна). Якщо закінчились тенге, то обміняти гроші можна без проблем в обмінах валют, які тут на кожному кроці або в готелях. До того ж, на ринку чи десь у центрі можна розрахуватись євро чи доларами. Із гривнею проблематичніше.
Якщо в Європі багато місць із сувенірами, листівками, то тут цього майже не знайти. Хіба біля ЦУМу можна придбати картини місцевих художників. Намальована картина із пейзажем та юртою формату А 4 обійдеться вам у 15 доларів. Ціни тут такі ж, як і у Києві, подекуди дорожчі. Подалі за містом у віддалених районах — люди живуть бідно. Та ж сама проблема централізації, що в Україні, існує і тут.
А от попоїсти краще в узбецькому ресторані. Там під час смакування їжі, можна на лежаках і подрімати, і віддатися сієсті.
Прогулянку містом краще розпочати із центру. В центрі Алмати — обеліск Незалежності. Довкола обеліску вісім стел, кожна з котрих розповідає про головні, епохальні події в історії Казахстану, закінчує коло стела із зображенням обрання на пост першого президента Республіки Казахстан Нусурлтана Назарбаєва. У підніжжя обеліску на меморіальній дошці бронзовий відбиток руки президента, покладеної на Конституцію під час присяги. Не лише туристи чи мешканці міста приходять сюди покласти руку на бронзовий відбиток руки президента. Це традиційне місце відвідин наречених. Обов’язковою частиною весільного ритуалу є рукопотискання наречених із президетом.
Цікавим є вершина стели, яку замикає композиція фігури крилатого барса, який супроводжує в зірковому шляху «золотого хлопчика». Навпроти обеліску — акімат ( себто мерія). А вже позаду нього красива резиденція президента. Кажуть, президент сумує за Алмати, особливо за горами, яких не має в сучасній столиці Астані, розташованій серед степу.
Перші враження від Алмати — це перспектива, яка схована за новобудовами, бутіками провідних світових дизайнерів. Сюди, так само як і до столиці України, постійно прибувають нові мешканці. Алмати хоч і втратила столичні функції, однак залишилась економічним мегаполісом. Це — такий собі «казахський» Нью-Йорк. Місто, котре акумулювало усі фінансові та економічні потужності цілої країни, яке стрімко розбудовується, в котрому відчуваєш економічний потенціал Казахстану.
Більше половини від усього обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку Казахстану в першому кварталі цього року — понад 1,7 млрд. із 3 млрд. — було спрямовано на геологічну розвідку. Друге місце посідає гірничодобувна промисловість. Адже країна, котра займає 9 місце в світі за площею, посідає 10 місце в світі за запасами нафти. Загальні запаси нафти на півночі Каспію оцінюють у 3—3,5 млрд. тонн нафти і 2—2,5 трлн. кубометрів газу. Також Казахстан є одним з найбільших виробників вольфраму. Казахські надра славні також запасами хромових и фосфорних руд, свинцю и молібдена. Також є прогнози щодо 300 золотоносних руд. Окрім цього, у Казахстані розташовано близько 7 тис. природних озер.
При потужному розвитку країни 16 млн. населення Казахстану може жити не гірше, ніж мешканці Брунею.
Автор дякує проекту «Гріда-Арендал» програми ООН із навколишнього середовища за можливість поїздки та вивчення стану екологічної журналістики Казахстану
