Росія призупинила процедуру видачі Ташкенту 13 узбецьких біженців, яких підозрюють у причетності до андижанських подій травня 2005 року. Вирішення питання про екстрадицію підозрюваних відкладене у зв’язку з тим, що їхню апеляцію, наразі, розглядає Європейський Суд з прав людини в Страсбурзі. У російській генпрокуратурі зазначають, що біженців на батьківщині чекає кримінальне переслідування за участь в екстремістському, злочинному угрупованні. Крім того, їм приписуються інші злочини, за які передбачається смертна кара. За твердженням відомства, запит узбецької генпрокуратури про видачу підозрюваних не пов’язаний із політичним, расовим чи релігійним переслідуванням, мова йде лише про притягнення до кримінальної відповідальності.
Тим часом правозахисники стверджують, що всі обвинувачення є сфабрикованими, а безпідставне утримання людей під вартою більше року не може лишатись безкарним. Голова комітету «Громадське сприяння» Світлана Ганушкіна повідомляє, що організація домагатиметься через суд остаточного звільнення узбеків, на яких в Узбекистані чекають переслідування.
Майже всі затримані в Іваново етнічні узбеки були засновниками, керівниками, співробітниками фірми «Ростекс», одного з найбільших постачальників бавовни в Іваново. На думку затриманих, яку озвучив їхній адвокат, справа має не політичний, а економічний характер.
Пригадується скандальна ситуація, яка виникла в лютому цього року в Україні. До Узбекистану були депортовані десять узбецьких біженців, затриманих у Криму. При цьому дев’ять із них були зареєстровані як біженці в офісі Управління верховного комісара ООН у справах біженців у Києві. Як заявили представники міжнародної організації з прав людини, громадянам Узбекистану не була надана можливість апелювати проти депортації, водночас право на апеляцію гарантоване українськими зобов’язаннями відповідно до ухвалених європейських конвенцій з прав людини та конвенцій ООН проти катувань. 14 лютого суд прийняв рішення про депортацію узбеків, і того ж дня воно було виконане, таким чином СБУ позбавила біженців законного права подавати апеляцію протягом семи днів.
Дії української влади різко засудили такі міжнародні інституції, як УВКБ ООН й ОБСЄ, держдепартамент США, авторитетні міжнародні правозахисні організації Human Rights Watch і «Міжнародна амністія», та більшість українських та російських правозахисних організацій, в тому числі Міжнародне товариство «Меморіал», Український Гельсінський союз з прав людини, Московська Гельсінська група, Інститут прав людини. Усі вони вказували на порушення процедури розгляду заяви на отримання статусу біженця, заборону екстрадицію в країни, в яких допускаються катування та жорстоке поводження, яка надається Конвенцією ООН «Про статус біженця».
