Минула неділя стала для прем'єр- міністра України Віктора Януковича напруженою. Цього дня завершився його перший робочий візит до Автономної республіки Крим і до Донецька. Причому останні події в цих регіонах показали, що прем'єр безпомилково вибрав напрями своїх дій і лише злегка лукавив, очевидно, не бажаючи загострювати ситуацію, коли відповідав на запитання журналістів, чому поїхав саме в ці регіони. Характеризуючи ситуацію на півострові, він виділив два взаємопов'язані моменти — етнічні конфлікти та порушення земельного законодавства. А говорячи про Донбас, сказав, що в нинішній складній економічній ситуації цей високорозвинений в індустріальному сенсі край здатен «підставити плече».
Непорядки в Криму впали у вічі прем'єру з перших хвилин перебування на півострові. Він порівняв місцевих керівників із «сонними мухами», але на людях дорікав їм у стані узбіч доріг, насправді маючи на увазі їхнє невміння залагоджувати конфліктні ситуації. Цю роль йому довелося брати на себе та примушувати владу півострова підписати протокол, спрямований на вирішення міжнаціонального конфлікту в Бахчисараї, де в суботу справа дійшла до бронетехніки й автоматних черг.
«Плечистий» Донбас також подав прем'єру сигнал, м'яко кажучи, про неповне благополуччя. Спершу про це чесно та безкомпромісно розповів на адмінгоспактиві новопризначений удруге міністр вугільної промисловості Сергій Тулуб, який уже шостий день займався ревізією отриманого ним господарства. І тут же, наче на підтвердження, пролунав вибух, потужніший за бахчисарайські автоматні черги, якими все ж таки вдалося припинити конфлікт, не довівши його до великої крові. На шахті в Луганській області сталася катастрофа. Її жертвами стали шестеро гірників.
З усім цим новому уряду ще доведеться розбиратися, але не хочеться, щоб обставини, вкотре в нашій історії, перетворили його на пожежну команду... Зовсім не цим, здавалося б, має займатися уряд у ринковій країні з самодостатньою економікою. І проте, нарівні з украй необхідними реформами, які повинні працювати на постійне підвищення ділової активності населення та створення додаткових сучасних робочих місць, уряду не можна ухилятися й обов'язково доведеться всіма силами та методами забезпечувати в країні як соціальний і міжетнічний мир, так і економічну стабільність.
Схоже, уряд Януковича, принаймні попервах, вбачає в цьому один із пріоритетів. Прем'єр у ході першої своєї робочої поїздки не лише продемонстрував розуміння ситуації, але й багато чого, хоч поки що і на вербальному рівні, зробив для того, щоб заспокоїти людей, переконати країну в тому, що зуміє забезпечити їй стабільність. При цьому він не дає обіцянок, а розказує про конкретні, нехай, можливо, ще й не до кінця пропрацьовані задуми. І береться за це, за його словами, «по-крупному». Наприклад, ключ до вирішення земельних проблем у Криму, на його думку, лежить у сфері законодавства, посилення відповідальності за його порушення.
Прем'єр розказує про намір уже в понеділок зайнятися регулюванням ринку нафтопродуктів, де окреслилися тривожні тенденції (про це минулого тижня писав «День»). При цьому він запевняє, що адміністративні заходи будуть максимально обмежені (на порядок денний наради з нафтотрейдерами виноситься проект відповідного меморандуму) і що уряд постарається спрямувати на переробку українську нафту, а потім у потрібні моменти викидати її, демпінгуючи, на ринок, забезпечуючи таким чином його стабільність.
«Укрупнений» підхід використовуватимуть і при вирішенні газової проблеми. За неї братимуться вже після того, як налагодять зіпсовані за останні півтора року відносини з Росією. Саме для цього прем'єр днями прямує в Сочі, на засідання ЄврАзЕС, в якому Україна лише спостерігач. Мета — відновити роботу міждержавної комісії Ющенко — Путін. Таким чином Янукович розраховує «зняти всі гострі питання» (він з усмішкою розказує про наявний у нього досвід у цій справі: «Коли ми сідаємо за «круглий» стіл, то кути в нього всі гострі, а коли виходимо з-за нього, то вони вже закруглені»).
Для цього вже пропрацьовуються взаємоприйнятні підходи. Причому не лише на завтра, а й на перспективу. Янукович, зокрема, пропонує допомогти Росії в розробці відповідних родовищ.
Україна вперше у своїй історії приміряє елегантний костюм великого інвестора? Чи не виявиться він дуже широким у плечах?
Щодо цього Янукович, людина доволі кремезної статури, мабуть, сумнівів не має. Цей напрям він вважає не лише перспективним, а й таким, що дозволить «дати можливості та якісь гарантії того, що Україна буде забезпечена ресурсами за оптимальними цінами». Причому замах робиться як на російські родовища, так і на роботу в багатих на газ і нафту країнах Середньої Азії й навіть Перської затоки. Було б добре, звісно...
Безумовно, самому прем'єрові, наділеному здоровим глуздом, також не чужий скепсис. Він розуміє, що вибитися в інвестори можна тільки тоді, коли заробиш багато грошей. А аналізуючи стан економіки, він приходить до висновку, що в ній аж ніяк не все гаразд. Якщо в Криму він говорить лише про програму уряду, то вже наступного дня — в Донецьку — про антикризову програму. Янукович неодноразово згадує про шестимільярдний бюджетний дефіцит, який до кінця року може перетворитися на десятимільярдний. Однак він упевнений, що уряд цього не допустить і в кінці року «вийде на нуль», тобто зуміє вирівняти витрати з доходами.
Як це буде зроблено, поки що не розкривають. Схоже, над варіантами рішення «чаклує» перший віце-прем'єр і міністр фінансів Микола Азаров. Не можна, звісно, відкидати, що нам запропонують секвеструвати бюджет — тобто вельми неприємну штуку. Зате в планах Януковича на наступний рік — знизити непрямі податки (на прибуток і ПДВ) у реальному секторі економіки.
Це — кожен розуміє — ризикована справа, на яку зовсім не просто зважитися. Коли доводиться насилу витягувати нинішній бюджет, то чи варто знижувати податкові ставки наступного року? Але Янукович вже має подібний досвід. Саме його уряд, нехай і не до кінця, але все ж провів податкову реформу, реально знизивши податки як із підприємств, так і з людей. 12- відсоткове зростання ВВП у 2004 році — наслідок так само і цього (крім інших) заходу. А ще в нього завдяки політичній реформі є реальна можливість уперше в історії незалежної України створити та затвердити програму уряду на п'ять років. Щоб бачити не лише те, що під ногами, а там нерідко просто горить, але й далеко вперед.
Саме з цього погляду Янукович дивиться на так звані проривні технології й говорить про намір розвивати в країні інноваційно-інвестиційну модель розвитку, створювати систему, що дозволяє підняти інвестиційну привабливість країни. До речі, на адмінгоспактиві в Донецьку він прилюдно вибачився перед представником польського інвестора за шкоду, завдану діями попередніх урядів, які без розбору закрили вільні економічні зони, та пообіцяв, що права інвесторів будуть відновлені та захищені. І при цьому також порадив інвесторам не йти з українського ринку, оскільки, як відомо, святе місце порожнім не буває, тим більше, що Україна, на думку прем'єра, незабаром стане чудовим місцем для вкладення капіталу. Утім, Янукович не обіцяє вдруге ввійти в ту ж саму пільгову річку, а говорить про те, що преференції вільним зонам повертатимуться лише після детального вивчення їхньої діяльності.
Чи варто протидіяти цим планам? Зараз дехто із заклятих друзів прем'єра хіба що дітей ним не лякає. І треба ще мати такий характер — упевнений, твердий, — щоб у цих умовах примирити та запрягти в одну упряжку завзятих своїх прихильників і ще більш завзятих противників. Так що нікому, мабуть, не варто розраховувати на м'якотілість прем'єра. І це, схоже, буде одним із ефективних інструментів для об'єднання країни. Крім того, саме з цією метою прем'єр із перших же днів порушив питання про відповідальність влади. Заради цього він буде безпощадний як до себе, так і до чиновників усіх рівнів. При цьому в кадрових рішеннях обіцяє не ділити держслужбовців «на чужих і своїх». (Під час минулого прем'єрства про жорсткість Януковича стосовно міністрів побутували різні чутки. Хоча жодної реальної скарги не прозвучало). Тепер, коли політреформа дала йому нормальні важелі управління чиновницькою кастою, навіть і розмов таких, швидше за все, не буде...
Про це свідчить і відповідь Януковича на запитання «Дня» про те, як, на його думку, можна впровадити в нашій безвідповідальній країні відповідальність влади і саму цю відповідальну владу. «Нам треба відпрацювати систему прозорості дій влади загалом, — сказав прем'єр, — щоб інформація була доступною. Ми повинні постійно звітувати перед суспільством у всіх напрямах життєдіяльності країни — які є проблеми та як їх вирішуватимуть. Влада повинна робити це так, щоб суспільство могло прогнозувати ситуацію. Треба заспокоїти людей, забезпечивши стабільність у державі та не даючи політикам їх залякувати». «Я знаю, як це робити, — додав Янукович, — це наш обов'язок. Ми зараз здійснюємо лише перші кроки в напрямі громадянського суспільства. І дуже важливо бути чесними по відношенню до людей, щоб ми не грали в популізм, а знаходили в собі сили та мужність говорити людям правду. І я впевнений, що довіра людей до влади зростатиме». Прем'єр наголосив, що основу для цього заклала політична реформа, яку, на його думку, необхідно продовжувати, починаючи також реформу місцевого самоврядування та децентралізацію. Це, на його думку, дозволить людям давати оцінку діям влади.
Але, може, спіймала людина красиве слівце і тепер експлуатуватиме його на кожному розі, підвищуючи таким чином свій рейтинг? Таку версію, звісно, не можна поховати раз і назавжди. Але поки що Янукович для цього приводів не дає. Організатори «госппартактиву» в Сімферополі чомусь практично заборонили «пишучим» журналістам навіть зазирати в зал, де відбувалася нарада. У задушливому сусідньому приміщенні для них була організована радіотрансляція, яку, до речі, через шум непросто було розчути. Прем'єр щиро обурився, у досить жорсткій манері вказавши на неприпустимість такого підходу та порадивши сімферопольським чиновникам назавжди відчинити двері для преси. «Нехай (журналісти. — Авт. ) щодня приходять до вас і молотять 24 години на добу», — спересердя сказав прем'єр. Трохи грубувата фраза (важко повірити, що цю вказівку чиновники виконуватимуть із належним фанатизмом), і це прем'єр пізніше визнав, утім, чесно кажучи, вона підкуповувала.
