Роману Данильчуку, 17 річному юнаку, загрожували два роки позбавлення волі за звинуваченням у пограбуванні — нібито він разом з другом (а наявність співучасника є обтяжливою обставиною) напали на іншого хлопця, відібравши його мобільний телефон. Але адвокат Романа, працюючи на громадських засадах, подбав про його належний юридичний захист. Провівши власне розслідування, адвокат встановив, що Данильчук діяв сам і виманив телефон у жертви хитрістю, скориставшись наївністю хлопця.
Отже, Романа звинуватили тільки у шахрайстві, він визнав свою провину, і після перегляду справи (він виявився гарним студентом, щиро покаявся і відшкодував завданих збитків) суддя вирішив дати йому шанс виправитись і звільнив його після трьох днів утримання на поруки батьків.
Адвокат Романа Данильчука працює в команді юристів, метою яких є надання безкоштовного правового захисту неповнолітнім (і не тільки). Він один із учасників очолюваного Петром Верзуном проекту «Асоціації захисту прав молоді Волині». Проект спрямовано на запровадження громадянського контролю над кримінальним судочинством і дотримання презумпції невинності. Асоціація була створена на базі трьох громадських організацій, які у 1999 році ініціювали масовий студентський страйк з метою відновити 50-відсоткову студентську знижку в громадському транспорті Луцька .
Плануючи черговий проект, юристи асоціації зіткнулися з глибшою проблемою: готуючи програму реабілітації для колишніх ув’язнених, вони отримали шокуючі дані Міністерства юстиції, які стверджували, що за останні півтора року 100% неповнолітніх, які стали перед судом у Волинській області, були визнані винними, і більш ніж 70% опинились за гратами. І це замість того, щоб отримати м’яке покарання — працювати на громадських роботах, бути звільненими на поруки чи сплатити штраф. У поєднанні із 7,9% росту рівня підліткової злочинності, не кажучи вже про високу кількість рецидивістів на Волині, ці факти дали Петру та його команді підстави зробити висновок, що не тільки молоді не вистачає знань щодо своїх прав, а й громадські захисники не справляються зі своїми обов’язками належним чином. Наслідком цього є несправедливі вироки, утримання неповнолітніх разом із дорослими, засудження їх за злочини, яких вони не вчиняли тощо. Позбавлення волі жорстоко і непоправно калічить долі молодих людей, які могли б стати повноправними членами суспільства.
Останнім часом склалася така ситуація, яку можна охарактеризувати словами Андрія Осипова, іншого юриста з асоціації, який захищає неповнолітніх: «Злочини скоюють всі, а за гратими опиняються бідні». Щоб змінити ситуацію, ентузіасти з асоціації за сприяння «Мережі громадянської дії» (UCAN/USAID) розпочали проект із запобігання злочинності: проведено низку круглих столів за участі адвокатів, слідчих, працівників прокуратури, суддів та інших зацікавлених осіб. Також для підвищення рівня громадського контролю над кримінальним правосуддям створили дві наглядові ради в Нововолинську та Ковелі. На регіональному рівні було створено спостережну організацію, яка мала наглядати за процесом в цілому. Зусилля юристів були спрямовані й на національний рівень: вони лобіювали зміни у кримінальному законодавстві, підвищення платні громадським захисникам (зараз вони отримують 15 гривень за день роботи), надання громадським організаціям доступу до в’язниць і виправних закладів. На регіональному рівні є прагнення створити дієвий механізм залучення чиновників з управлінь освіти, батьків та вчителів до вивчення кримінального права, вирішувати справи за участі проблемних дітей.
Під час практики працівники асоціації відвідали 61 школу в регіоні (9—11 класи) організувавши навчальні семінари для 15000 школярів із правової просвіти та наслідків, які може тягнути за собою порушення закону. Петро Верзун відзначив, що найчастіше засудженими були діти з недостатньою освітою, із малозабезпечених сімей, занедбаних сільських районів або маленьких шахтарських містечок українського сходу, цигани-рома. Асоціація залучила групу юристів для захисту молоді у суді на підставі тристороннього договору між асоціацією, юристом та підзахисним. Неповнолітні отримували «протект-картку» (картку захисту), яку вони могли пред’явити міліціонерам у разі затримання, і ті були зобов’язані зателефонувати адвокату, який захищав інтереси власника картки. Крім того, юристи та психологи почали відвідувати виправний заклад в Ковелі (Волинська область), де вони індивідуально досліджували справи неповнолітніх, щоб виявити ті вироки, які можуть бути скасовані або стати приводом для апеляцій.
Психологи надавали консультації неповнолітнім, які розповідали свої особисті історії, — навчання за гратами, одруження, писали вірші до газети асоціації «Ініціатива». Нині асоціація планує реалізувати ще амбітніший проект. Петро Верзун хоче надалі лобіювати на урядовому та інших рівнях для поліпшення законодавства, створити нові спостережно-консультативні групи в інших містах (зокрема, в Луцьку), продовжувати розповсюдження «протект-карток» для тих, хто їх потребує, запровадити реабілітаційну програму для звільнених, пропонуючи їм тренінги з працевлаштування, допомагаючи отримати вищу освіту, укріпити партнерську мережу.
Зараз, як відзначає адвокат Осипов, «ми майже досягли того, щоб неповнолітніх засуджували за злочини, які вони насправді скоїли, а не за те, що намагається довести слідство». І це в той час, коли рівень злочинності серед неповнолітніх є найвищим,— час літніх відпусток, коли у юнаків багато вільного часу.
