Прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер закликав радикально переглянути зовнішньополітичну стратегію з метою повного й остаточного розгрому «дуги екстремізму» на Близькому Сході. Про це він заявив під час виступу в Лос-Анджелесі в заключний день своєї поїздки по США. «Якщо ми не переусвідомимо нашу стратегію, не відродимо в більш широкому контексті глобальний порядок денний з таких питань, як боротьба з бідністю, кліматичні зміни й торгівля, якщо ми не направимо всю силу волі на встановлення миру між Ізраїлем та Палестиною, то перемоги нам не бачити», — відзначив глава британського уряду. За словами Т. Блера, основа його промови була підготовлена кілька тижнів тому, але криза в Лівані «не змінила її основної тези». Метою тих, хто спровокував початок цього конфлікту, було «породити хаос, кровопролиття та внести розкол», а також «примусити Ізраїль піти на відплату», яка викличе хвилю гніву арабів і мусульман, вважає прем’єр.
За його словами, зараз ведеться війна абсолютно незвичайного вигляду. Загрозу несе «дуга екстремізму», яка тягнеться «через увесь Близький Схід і зачіпає країни далеко за межами регіону». Т. Блер сказав, що Сирія дозволила бойовикам «Аль-Каїди» перейти кордон з Іраком к той час, як Іран підтримує екстремістську міжетнічну групу шиїтів. На переконання британського лідера, знайти вихід із кризи «можливо навіть зараз», однак абсурдно не усвідомлювати того, наскільки значні збитки вже нанесено перспективам успіху поміркованих сил на Близькому Сході. Блер обіцяв зробити все можливе для припинення конфлікту в Лівані, після чого зайнятися переглядом підходу до боротьби з тими, «хто несе загрозу». Він закликав Сирію та Іран припинити підтримку тероризму, інакше до них будуть вжиті рішучі заходи. «Нам треба чітко заявити Сирії та Ірану, що перед ними стоїть вибір: вступити в міжнародне співтовариство й грати за правилами, як усі інші, або протистояти йому. Їхня підтримка тероризму, навмисний експорт нестабільності, їхнє бажання нанести збитки демократичним перспективам Іраку — це абсолютно необґрунтовано, небезпечно й помилково. Якщо вони продовжуватимуть протистояння, то вони побачать, що прорахувалися», — цитує слова Т. Блера всесвітня служба Бі-Бі-Сі. «Дузі екстремізму» голова британського кабінету пропонує протипоставити «альянс поміркованих сил», що прагнуть побудувати таке майбутнє, в якому багаті й розвинуті країни, мусульмани, євреї та християни, арабський світ і Захід могли досягнути прогресу «в мирі й гармонії».
«Ми не зможемо перемогти в битві проти глобального тероризму, якщо не виграємо її на рівні цінностей, а не сили, якщо ми не продемонструємо, що ми є неупередженими, справедливими й чесними, застосовуючи ці цінності перед світом», — зазначив Т. Блер. З його слів, цю «нетрадиційну» війну потрібно виграти лише завдяки таким цінностям. «Цю війну не можна виграти звичайним способом, а лише демонстрацією того, що наші цінності є сильнішими й справедливішими та чеснішими за альтернативні», — вважає британський прем’єр.
У своїй промові Тоні Блер виступив на підтримку права Ізраїлю на захист своєї безпеки проти терористів й екстремістів. Розв’язання ліванського конфлікту він убачає в тому, що влада законно обраного уряду Лівану повинна поширюватися на всі райони країни, не дозволяючи озброєним формуванням правити на якихось територіях на їхній розсуд. Говорячи про палестино-ізраїльське урегулювання, Т. Блер твердо висловився за продовження зусиль США, ООН, ЄС та Росії щодо сприяння цьому процесу. Прем’єр також розповів, що більшість в Ізраїлі боїться того, що в прагненні до забезпечення урегулювання піддаватимуться утискам інтереси ізраїльтян. «Дозвольте мені чітко сказати: я ніколи не поставив би під загрозу безпеку Ізраїлю», — підкреслив прем’єр-міністр Великої Британії. «Замість цього я хочу того, що тепер визнається необхідним усіма: рішення на підставі утворення двох держав. Палестинська держава повинна бути незалежною, життєздатною, але також і демократичною, й не загрожувати безпеці Ізраїлю», — додав Блер. «Ми повинні невпинно, рішуче допомагати життєздатному палестинському уряду піднятися на ноги, запропонувати бачення того, як може «дорожня карта» призвести до переговорів про остаточний статус, і потім, тиждень за тижнем домагатися цього, доки не буде зроблено все необхідне. Немає нічого більш важливого зараз для успіху нашої зовнішньої політики», — підсумував британський прем’єр.
КОМЕНТАР
Ігор СЕМИВОЛОС, Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень, Київ:
— Близькосхідний конфлікт може бути вирішений лише при умові, що кожна із сторін, так чи інакше задіяна в конфлікті, виконає всі резолюції ООН, Ради Безпеки ООН, починаючи з тих, які були ухвалені ще з 1948 року. Якщо говорити не про конкретні дії, а про абстрактні цінності, то це просто ведення людей в оману. Оскільки цінності можуть працювати лише за умови, коли люди бачать реально, що ці цінності несуть їм полегшення, реалізацію їх прав, вирішення їхніх проблем. Я думаю, що для початку треба змусити Ізраїль відступити до кордону 1967 року, визнати і виконати 242 резолюцію ООН. Після цього, на мою думку, можна говорити й про цінності, й про постконфліктне розв’язання ситуації.
Незважаючи на поступки Ізраїлю в рамках обміну землі на мир, ключова проблема не вирішена. Перспективи вирішення цієї проблеми не видно. Можна в певній мірі погодитися з палестинцями, які стверджують, що певною мірою причиною перемоги ХАМАСа стало те, що палестинський народ побачив, що мирний процес, на який вони покладали багато надій і який мав би завершитися створенням незалежної палестинської держави зі столицею у Східному Єрусалимі, фактично перестав існувати.
Що стосується виконання Ліваном 559 резолюції ООН. Чесно кажучи, треба чітко розуміти, що ця резолюція з точки зору ідеальної ситуації є правильною. А якщо виходити з реальної ситуації, вона не могла бути виконана, оскільки весь південь Лівану контролюється «Хізбалла». Причому контролюється не тільки з точку зору військової присутності, а й соціальної, фінансової. Тобто практично ця організація є владою, яку підтримує переважна більшість населення південного Лівану. Як у таких умовах можна виконати цю резолюцію, враховуючи те, що центральна влада Лівану є слабкою, ліванська армія є практично бутафорією, і до того ж до 2005 року там перебували сирійські війська, які серйозно впливали на формування ліванської політики. Тоді Ліван виглядав як протекторат Сирії.
Я не думаю, що цінності можуть щось побороти. Цінності не можуть бути нав’язані. Можливо, частина цих цінностей може бути адаптована. Але це не може робитися так, як це зараз роблять США та Велика Британія. Навіть колишній президент США Джиммі Картер заявив, що політика нав’язування цінностей США призводить до того, що вони не готові взагалі говорити будь з ким, хто виступає так чи інакше проти Америки. Насправді політика США, коли вони їх однозначно розглядають як терористів, як ворогів, дуже неефективна.
