Українські конструктори ракети-носія «Дніпро», яка 27 липня впала на землю після запуску з космодрому Байконур («День», №124), вважають, що не потрібно перебільшувати екологічні наслідки цієї аварії. «Там, у Казахстані, — сказав у бесіді з кореспондентом «Дня» прес-секретар дніпропетровського ГКБ «Південне» Юрій Мошненко, — на сотні кілометрів пустельний і безлюдний степ. Свого часу таке місце для космодрому вибирали спеціально, враховуючи й можливість аварій, які траплялися і трапляються не лише в нас, але й у американців, французів, китайців — всіх, хто всерйоз займається ракетами та їх запусками в космос».
За повідомленнями інформагенцій, падіння ракети-носія сталося в 120 кілометрах від місця старту. Внаслідок вибуху в землі утворилася вирва 3 метри глибиною і 300 метрів у діаметрі. Казахстанські екологи твердять, що хімічне зараження місцевості компонентами отруйного ракетного палива в 1000 разів перевищує гранично допустимі норми. У той же час прес-секретар ГКБ «Південне» каже, що при падінні ракети стався могутній вибух і пожежа, внаслідок яких отруйне ракетне паливо — гептил — сполучилося з окислювачем — амілом — і практично повністю згоріло. «Двигуни, — пояснює Ю. Мошненко, — зупинилися на 86-ій секунді польоту, коли в баках першого ступеня пального залишалося на 10— 15 секунд. При падінні на землю вибухнули баки другого та третього ступеня, де було приблизно по 20 тонн палива». «Якщо говорити про зараження місцевості, — зазначає він, — то йдеться не про саме пальне, а скоріше про продукти його згоряння». За словами Ю. Мошненка, дніпропетровські фахівці, які оглядали місце вибуху ракети та шукали її уламки, як і залишки 18 супутників, що перебували на її борту, «наразі нічого істотного не знайшли». «Незабаром, сказав прес-секретар, вони повернуться до Дніпропетровська і на підставі даних телеметрії можна буде сказати щось конкретне про причини аварії».
Падіння ракети-носія «Дніпро» стало прикрою несподіванкою як для українських, так і для російських ракетників. Тим більше, що на її борту був перший білоруський супутник «Білка», за запуском якого на Байконурі особисто спостерігав президент О. Лукашенко. Досі використання конверсійної ракети-носія «Дніпро» вважалося одним із найбільш вдалих спільних українсько-російських проектів. Цей космічний носій було створено на основі бойових міжконтинентальних ракет SS-18 «Сатана», які відслужили свій термін і з радянських часів стоять на озброєнні російської армії. Головною перевагою комерційних запусків «Дніпра» була їхня дешевизна. З квітня 1999 року на шести таких носіях у космос було запущено 23 супутники різних країн світу. Сьомий запуск ракети, на борту якої були 18 космічних апаратів, у тому числі, окрім білоруської «Білки», російський супутник «Бауманец», американський «Uni Sat» і півтора десятки університетських мікросупутників «Sub Sat» виявився фатальним.
За словами Ю. Мошненка, всі космічні апарати, за існуючими правилами були застраховані. Що ж до екологічної шкоди, завданої падінням і вибухом ракети, сказав він, то всі питання, пов’язані з цією проблемою, ймовірно, вирішуватимуться з українсько-російським СП «Космотрас», яке є керівником запусків «Дніпра».
