Колумб — тиран
Іспанський мореплавець Христофор Колумб був «жорстоким тираном», такого висновку доходять автори опублікованого в Іспанії дослідження раніше невідомих матеріалів про життя першовідкривача Америки.
Співробітниці Центру наукових досліджень Іспанії Консуело Варела та Ісабель Агірре виявили в архіві міста Вальядолід матеріали слідства у справі Колумба та його братів Дієго і Бартоломе, датовані 1500 роком, які проливають світло на деспотичний характер мореплавця, повідомляють РІА «Новости».
— Слідство, внаслідок якого Колумба було позбавлено звання віце-короля та губернатора відкритих ним колоній, вів, за дорученням королівської пари, Франсіско Бобаділья, глава лицарського ордену Калатраві, — говориться в дослідженні. У ньому підкреслюється, що Бобаділья наводить свідчення 23 іспанців, які обвинувачують Колумба та його братів у неймовірній жорстокості як щодо до туземців, так і до самих іспанців.
— Тиран і деспот сам вершив правосуддя, страчував без суду і слідства, катував, морив голодом своїх співвітчизників і навіть не дозволяв хрестити туземців, оскільки це перешкоджало б перетворенню останніх на рабів, — цитують дослідники матеріали слідства, — а в пориві божевілля Колумб забив до смерті власного зятя... У свідченнях говориться про неодноразові виступи проти Колумба перших поселенців Нового Світу, які пережили величезні поневіряння, тоді як їхній ватажок утопав у розкоші й розважався вбивствами та тортурами людей...
У 1500 році Колумба та його братів було заарештовано і доставлено з Америки до Іспанії в ланцюгах, однак надалі їх було помилувано королівським подружжям — Ізабеллою Кастильською та Фердінандом Арагонським — за заслуги перед короною. Багато істориків, які й не знали про наявність матеріалів слідства, досі вважали, що арешт Колумба та його братів було здійснено за помилковим доносом. Колумб, який здійснив після помилування ще одну подорож до Америки, помер у 1506 році в бідності в Іспанії.
«Аврора» затонула під Виборгом
Підводні археологи натрапили на дні Виборзької затоки на бойову яхту «Аврора». На ній 22 червня 1790 року шведський король Густав III проривався крізь заслін із кораблів російського флоту. Яхті втекти не вдалося, хоча через повільність противника більшу частину кораблів шведам тоді вдалося врятувати. Як передає Інтерфакс, кораблі виявили учасники російської підводно-археологічної експедиції «Пам’ять Балтики», яку очолює контр-адмірал Костянтин Шопотов.
Перші занурення у води Виборзької затоки цього року дослідники почали в березні. Тоді вони знайшли залишки великого шведського корабля, можливо, фрегата «Почтальон». «При зануренні в районі бухти Дальня нам стало зрозуміло, що по різні боки підводного каменя — фрагменти не одного, а двох різних кораблів», — сказав Шопотов. Кораблі виявили за допомогою сонарів, а в липні залишки вже обстежували археологи-водолази. Як розповіли в штабі експедиції, за попередніми даними, фрагменти остова і вісім знарядь належать фрегату «Земіра». Крім того, підводні дослідники знайшли останки бойової яхти «Аврора» і дві гармати, що належали їй. Усі кораблі загинули у Виборзькій битві — найбільшому зіткненні бойових суден на Балтиці, в якому брало участь не менше 550 суден (вимпелів), при цьому загинуло не менш як сотня суден.
Яхта «Аврора» затонула 22 червня за російським календарем (3 липня за шведським стилем) 1790 року на останньому етапі Виборзької морської битви. Корабель пішов на дно після отримання пробоїни нижче від ватерлінії. У момент загибелі екіпаж встиг перейти на інше судно, але за умовами евакуації не міг взяти з собою ні суднового, ні власного майна, ні зброї. Деякі із знахідок археологи підняли з дна затоки, вони експонуються в Музеї підводної археології, відкритому у Виборзькому замку Ленінградської області.
