Блер пропонує перетворити «вісімку» на «тринадцятку»
Прем’єр міністр Великої Британії Тоні Блер вважає за необхідне розширити склад «групи восьми» до 13-ти держав. Новими членами цього об’єднання він бачить Китай, Індію, Бразилію, Мексику та ПАР. В інтерв’ю британській газеті «Гардіан» Т. Блер повідомив, що просуватиме цю ідею на майбутньому саміті в Санкт-Петербурзі. Однією з тем саміту, за словами британського прем’єра, буде проблема зміни клімату. «Ми нічого не зможемо вдіяти зі змінами клімату, поки не прийдемо до угоди зі США, Китаєм та Індією», — заявив він.
Іранське ядерне досьє повертають у РБ ООН
На зустрічі глав зовнішньополітичних відомств «шістки» (РФ, США, Китай, Франція, Велика Британія і ФРН) ухвалили рішення повернути обговорення іранської ядерної проблеми в РБ ООН. «У нас немає іншого вибору, крім як повернути цю проблему на обговорення в РБ ООН і відновити процес, перерваний два місяці тому», — сказав журналістам за підсумками зустрічі глава МЗС Франції Філіп Дуст-Блазі. Він повідомив, що пропозиція шістки містила вигідні для Ірану питання політичного, економічного співробітництва та взаємодії в ядерній сфері. Але Іран так і не здійснив необхідних кроків, зокрема не припинив «збагачення урану, про що просило МАГАТЕ», сказав голова МЗС Франції. Французький міністр зазначив, що міністри «шістки» домовилися взятися за створення в РБ ООН резолюції по Ірану, що зробило б обов’язковими до виконання вимоги МАГАТЕ. Він відзначив, що якщо Іран відхилить пропозицію «шістки», то вона продовжить створення подальших заходів у відповідності зі статтею 41 сьомого розділу Статуту ООН.
Афганістан роззброєний, але в стані війни
Афганістан рапортує про завершення першого етапу роззброєння бойовиків у своїй країні. «Чотири з половиною роки тому наш народ був заручником міжнародних терористичних угруповань, які відібрали основні права громадян. Більше Афганістан не є притулком для терористів», — наголосив президент країни Хамід Карзай. На сьогодні роззброєно понад 63 тисячі афганських бойовиків. Попри це країна досі перебуває фактично в стані війни. Ледве не щодня із Афганістану надходять повідомлення про теракти. Цього тижня сталося чотири вибухи лише в столиці країни Кабулі. Зараз Афганістан втілює наступну програму під назвою «Знешкодження нелегальних озброєних формувань», яка мала б покласти край насильству в країні. Тим часом міжнародні партнери обіцяють і надалі здійснювати підтримку афганської влади для відбудови країни. Приміром, Японія вже надала афганцям допомоги на 1 трильйон доларів. У січні Токіо пообіцяв надати ще майже півмільярда доларів.
Нафтові рекорди
Світові ціни на нафту виросли вчора до нових максимумів — майже до 76 доларів за барель — через зростання напруженості на Близькому Сході, диверсії на нігерійських трубопроводах та зниження запасів нафти в США. «Геополітичні ризики вийшли з під контролю, — наводить Рейтер словаТоні Ньюмана з Mitsubishi Corp. — Було атаковано трубопровід у Нігерії, жорстку позицію щодо палестинських бойовиків та Лівану зайняв Ізраїль, і все це підливає масла у вогонь. Але більше за все на ситуацію впливає все ще високий попит на бензин у США й ситуація навколо Ірану». Згідно з опублікованими в середу даними, падіння нафтових запасів у США склало за тиждень 6 млн. барелей — у п’ять разів більше, ніж чекали аналітики. Іранський президент Махмуд Ахмадінежад знову заявив учора, що Тегеран не відмовиться від свого права на ядерні технології. Крім кризи навколо іранської ядерної програми, ситуацію на багатому нафтою Близькому Сході визначає також ескалація відносин Ізраїлю з палестинцями та Ліваном. Як повідомив високопосадовий представник ізраїльської армії, Ізраїль вводить блокаду повітряних та морських шляхів Лівану. Ізраїльські військові кораблі вже увійшли в територіальні води Лівану. Іран є четвертим за величиною світовим експортером нафти, а Нігерія — восьмим, повідомляє Бі-Бі-Сі.
Вирок білоруському опозиціонеру
У суді Московського району Мінська державний обвинувач Сергій Бортник зажадав засудити екс-кандидата на посаду президента, лідера Білоруської соціал-демократичної партії «Грамада» (БСДПГ) Олександра Козуліна до шести років позбавлення волі. Екс-кандидата на посаду президента Олександра Козуліна в середу вивели із залу суду, підсудний був позбавлений останнього слова й буде присутній лише на виголошенні вироку. Судове засідання у справі Козуліна почалося 6 липня. Лідер Білоруської соціал-демократичної партії «Грамада« обвинувачується в здійсненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 339, ч.1 ст. 342 Кримінального кодексу Республіки Білорусь — «організація безладдя під час несанкціонованих акцій і хуліганство». Згідно з білоруським законодавством, йому загрожують шість років позбавлення волі.
