В Національному ботанічному саду іменi М.М. Гришка НАН України відбулась презентація подарунку Австралійського урядового фонду охорони дикої природи, однієї з найдавніших рослин на Землі — Wollemi Рine (у науці її називають Wollemia nobilis).
Щоб ви зробили, якби випадково зустріли в лісі живого динозавра? Уявіть, що 12 років тому такого динозавра знайшли, але в ботаніці. Wollemi Рine — це найдревніший і найрідкісніший вид всіх часів, що належить до сімейства Араукарієвих. Вона жила ще за динозаврів, які були поширені 200 млн. років тому, саме такий вид цієї рослини. Вперше рослина була випадково знайдена в серпні 1994 року Давидом Ноблем в глибокій ущелині в Блакитних горах на території Національного парку Wollemi (західніше Сіднея, Австралія). Потім були знайдені ще дві ущелини з кількома екземплярами. Слово «Wollemi» у переводі з місцевої мови австралійських аборигенів означає: «озирнись, спостерігай з відкритими очима, будь уважним». Наукова назва «Wollemia nobilis» походить від величного зовнішнього виду дерева, що означає «піднесена», і від імені першовідкривача Давида Нобла (Davida Noblе).
Ця знахідка вважається найважливішим ботанічним відкриттям ХХ століття. Вчені вважають, що за походженням ці дерева древньої Гондвани, доісторичного континенту, який існував ще до того, як австралійський континент відділився від Антарктиди і почав рух на північ.
Ще кілька років тому ця рослина вважалася вимерлою, раніше відомою як древня фосилія, яка існувала виключно 90 млн. років тому. Після досліджень, що проводились протягом кількох років, відомі вчені і ботаніки з світовим ім’ям представили історичне обґрунтування цього відкриття. Для того, щоб рослина вижила, був проведений експеримент по розмноженню обмеженої кількості дерев. Вирощені екземпляри були виставлені для огляду в найвідоміших ботанічних садах.
В природі рослина досягає 40 метрів висоти. Основними ознаками дерева періоду мезозою є велична хвоя та унікальна структура гілок. Wollemia nobilis має досить цікаву кору, яка нагадує шоколад з киплячими пухирцями. Так як й інші споріднені види, Wollemi Рine двостатева. На одному і тому ж дереві ростуть чоловічі і жіночі шишки. Найдревніший і найбільший екземпляр Wollemi Рine — «The Bill Tree» (вік стовбура приблизно 400 років, вік кореневої системи більше 1000 років). Висота дерева 40 метрів і діаметр стовбура більше одного метра. У природному середовищі ( в Австралії) рослина росте при температурі від -10 до +45С. Можна припустити, що і більш низькі температури є безпечними для неї. При оптимальних кліматичних умовах iз достатньою кількістю світла і кислим грунтом дерево виростає до 30 см, не більше ніж на 1м протягом року. Так як збір насіння на висоті 40 метрів досить небезпечний і популяції Wollemi Рine могло загрожувати зникнення чи пошкодження, хвойні дерева розмножуються тільки вегетативно. Всього в природі нараховується близько 100 екземплярів.
Ці дерева ще з часів кам’яного віку ростуть у дощових тропічних лісах у найвологіших ділянках глибокої ущелини серед високих гір, тобто є повністю ізольовані від зовнішнього світу. А точне місце знахідки все ще залишається у таємниці, що сприяє спокійному розвитку цих рослин без втручання ззовні. Для надійної охорони цієї цінності були введені суворі правила Національного парку Wollemi. Доступ на територію дозволений тільки науковим співробітникам із спеціальними пропусками. Була розроблена стратегія охорони рослин.
Перші вирощені екземпляри були виставлені на аукціоні Сотсбі 23 жовтня 2005 року, кінцева ціна якого склала 962000 (австр. дол.). У Європі продаж розпочався весною 2006 року.
Презентації цієї рослини були проведені в найвідоміших ботанічних садах Австралії, США, європейських країн. Всюди рослина викликала величезний інтерес людей. Її презентації сприяли поширенню наукових знань про рідкісні рослини, посиленню суспільної уваги до питань охорони навколишнього середовища. Нарешті такий цінний представник рослинного світу з’явився в улюбленому місці відпочинку киян і гостей столиці — Національному ботанічному саду ім. М.М.Гришка НАН України. А це свідчить про зростаючі зв’язки провідного саду держави із зарубіжними партнерами, що стає все більш актуальним в умовах глобалізації і загострення проблеми збереження рослинного світу і захисту природного середовища.
З метою поповнення колекційного фонду флори ботанічного саду з ботанічних садів і парків країн інших континентів, проведення постійної просвітницької роботи з питань охорони і збереження довкілля, підвищення екологічної і ботанічної культури населення, активісти Всеукраїнської Асоціації сприяння ООН запропонували включити цю установу до складу паркового комплексу ООН у місті Києві. Цю пропозицію підтримала Рада ботанічних садів і парків України. Першим кроком до розбудови паркового комплексу ООН силами державних органів, наукових установ і громадських організацій стало закладення у Києві 24 жовтня 2005 року алеї ООН з нагоди 60 річчя ООН. ІніціативуУкраїни в листі на ім’я Президента України В. Ющенка підтримав президент 60-ї сесії Генеральної асамблеї ООН Я. Еліассон, висловивши сподівання, що цей проект сприятиме діалогу та співробітництву між Україною та ООН.
Директор Національного ботанічного саду, член-кореспондент НАН України Тетяна Черевченко вірить, що ботанічний сад зуміє зберегти і виростити це диво природи:
«Для нас, звичайно, це велика честь, але й велика відповідальність, — говорить Т. Черевченко. — Тому що ця рослина потрапила в зовсім невластиві для неї умови. Але, я думаю, що у нас вистачить і сили, і наснаги, і знань, щоб цю рослину зберегти і показувати людям. Ми добудовуємо зараз комплекс, який, мабуть, рідний до динозаврів, бо ми його будуємо вже десь більше 20 років. Але все-таки половину цього комплексу ми вже ввели в дію. І там є велике відділення, в якому розташовані камелії та азалії. В цій секції житиме наша нова рослина, бо із усіх оранжерей, які в нас є на сьогодні, саме тут мікроклімат для неї найсприятливіший».
«Ми з вами є свідками і учасниками визначної події, — говорить віце-президент НАН України академік Антон Наумовець. — Не так часто випадає людям виявити новий вид в живій природі, а тим більше останнім часом ми все частіше і частіше чуємо про те, як види зникають. І, на жаль, до цього причетна людина. Хочеться від імені НАН України щиро подякувати нашим австралійським колегам фонду охорони дикої природи Австралії, який зробив такий щедрий і, можна сказати, королівський подарунок. Це, як ми розуміємо, велика довіра. Тому що ботанічних садів у світі дуже багато, але далеко не в кожні руки віддають таку цінність».
До речi, Wollemia nobilis в Україні ще не довго залишатиметься самотньою. За кілька тижнів австралійці подарують таке ж дерево Президентові Віктору Ющенку.
