Черговий раунд переговорів про розмежування Азовського моря і Керченської протоки між Україною та Росією закінчився нічим. Хоча українська делегація їхала до Москви з оптимізмом. 25-та спроба (саме стільки раундів переговорів з цього питання вже відбулося) виявилася, як і раніше, невдалою.
За словами речника Міністерства закордонних справ України Василя Філіпчука, «з російської сторони є принципова незгода» розглядати Азовське море як міжнародні води, як це пропонували українські переговірники. Це б спростило процедуру розмежування, оскільки вона здійснювалася б згідно з прийнятими у міжнародному праві нормами. «Російська сторона не погоджується з тим, що по Азовському морю можуть проходити такі самі кордони, як і по будь-якому іншому», — сказав В.Філіпчук. Росія наполягає на статусі Азовського моря як історично внутрішніх водах. «Зміна статусу Азовського моря є питанням не технічним, а політичним. Це може ускладнити переговорний процес і завести переговори у глухий кут», — заявив посол з особливих доручень МЗС Росії Валерій Кеняйкін. Щодо кордону в Керченській протоці, то тут сторони, посилаючись на однакові історичні передумови, наводять протилежні докази. Україна наполягає на затвердженні кордону, який існував між колишніми УРСР і РСФСР, як окремими суб’єктами господарювання, а Росія уточнює, що морських кордонів між радянськими республіками не існувало. Таку позицію росіян українські експерти називають навмисним затягуванням переговорів, пов’язуючи з небажанням допустити просування України до європейських і євроатлантичних структур. Перший заступник секретаря РНБОУ Василь Крутов в інтерв’ю українській службі Бі-Бі-Сі припускає, що у цій ситуації «є певне небажання, аби був активний рух у вирішенні цих питань». Він вважає, що «за цим стоїть певна позиція, небажання бачити Україну в європейських структурах, НАТО».
Невже причина в тому, що Росія боїться, що Україна «підсидить» її у відносинах із НАТО? Тим більше непослідовними видаються заяви російських чиновників. Відомо, що рівень співпраці Росії із Північноатлантичним альянсом значно вищий. Згадати хоча б спільну операцію «Активні зусилля» у Середземному морі, до якої РФ приєдналася у лютому цього року і, таким чином, стала першою з країн — не членів НАТО, яка братиме в ній участь на рівні з членами організації.
Про те, що переговори про розмежування морських кордонів між Україною та Росією зайшли в глухий кут, поки що рано. Деякі експерти пропонують залучити до суперечки третю сторону (можливо, розглянути справу в суді). Розмови про те, хто виступив би модератором переговорів за нових умов або до якого суду могла б звернутися Україна, В.Філіпчук вважає передчасними, оскільки на офіційному рівні такий розвиток подій ще не обговорювався. Тим часом, зовсім марною поїздку українців до Москви назвати було б несправедливо. Питання розмежування кордонів між Україною та Росією просувається більш успішно. Як повідомив В.Кеняйкін, російська сторона передала українським колегам проект відповідного договору. Крім того, вдалося також залагодити деякі аспекти діяльності у риболовній, екологічній сфері й транспорті в Азовському морі та Керченській протоці.
