Вибори завершилися. Однак боротьба за голоси виборців триває. Як у цілому в країні, так і в окремих регіонах вона перемістилася до залу судових засідань. Не оминула ця доля й Одещину. Але виборцям, які давно зробили свій вибір, хочеться бачити не нескінченні баталії, а плідну роботу, яку обіцяли політики. На жаль, якщо говорити про Одеську обласну раду, то, судячи з того, як розвиваються події, народні обранці зможуть добратися до заповітних крісел щонайшвидше після травневих свят. I справа тут не лише в тому, що незадоволені партії взялися оскаржувати результати виборів. Сама Одеська обласна територіальна виборча комісія 13 квітня на своєму останньому засіданні, глибокої ночі (щоб ніхто не зашкодив?) визнала вибори на 127 виборчих дільницях області недійсними. Тобто, повністю у двох районах — Болградському, Арцизському, частково в Iзмаїльському, Ренійському, Тарутинському та в деяких інших. Чим при цьому керувалися члени комісії (до речі, протокол підписали не всі), якими фактами оперували — невідомо.
Два з половиною тижні замість п’яти днів, відведених, згідно з законом, вони перевіряли виборчі документи, привезені з міст та районів. Одні повертали назад, за іншими приймали рішення про перерахунок голосів. При цьому члени тервиборчкому давали зрозуміти: «Ми, мовляв, працюємо повільно, але не зі своєї вини, зате чесно, справедливо й законно». I так спочатку й справді здавалося. Поки комісія не заговорила мовою цифр і не винесла свій вердикт, який став по суті вироком. Однак Комітет виборців України та інші спостерігачі не побачили в ході виборів фальсифікацій, які б могли призвести до визнання виборів недійсними. Так, порушення були. З цим ніхто не сперечається. Але зводилися вони в основному до слабкої організації виборів та некомпетентності членів виборчкому, в тому числі й обласної комісії.
У суді облтервиборчкому доведеться довести, що його дії були правомірними, а також пояснити, чому він не виконав своє рішення про перерахунок голосів, а визнав вибори недійсними? Зокрема, два позови до суду подала партія «Відродження». Вона виявилася в числі найбільш потерпілих. За попередніми даними, які стали відомі напередодні офіційного оголошення результатів виборів, до обласної ради проходили не сім партій та блоків, а вісім. Шість мандатів припадало якраз на партію «Відродження». Згідно з протоколами з мокрими печатками, та й за даними дільничних виборчих комісій, вона набрала загалом по області 39449 голосів виборців, що становить прохідні 3,6%. Але в п’яти південних районах, де вибори визнані недійсними, ця партія має найбільшу кількість своїх прихильників. Тут її підтримали 14119 виборців. Ці нівельовані голоси й стали тим мечем, яким відсікли партію «Відродження» від представницької влади.
Однак «відсічені» голоси належать не просто прихильникам партії «Відродження», а однодумцям. Адже південні райони — це територія компактного проживання болгар. А в Одеській області партію «Відродження» представляє лідер Асоціації болгар України, народний депутат Антон Кіссе. Він же й очолив список кандидатів до обласної ради.
А. Кіссе тривалий час очолював один із районів Одеси — колишню Iллічівську райадміністрацію, був заступником губернатора області, а на довиборах до Верховної Ради у 2004 році переміг і став депутатом від Одеси. За досить короткий термін своєї роботи у вищому законодавчому органі України не тільки не загубився серед аксакалів парламенту, а зумів створити і очолити депутатську фракцію «Відродження». Цілком імовірно, що активність Кіссе могла послужити причиною того, що політичній силі, яку він представляє, вирішили підставити підніжку. Принаймні, інші аргументи відсутні. Порушень у ході виборів можна було знайти на всіх виборчих дільницях предостатньо. Але чомусь більше за все їх виявилося в районах, де Антон Кіссе, користуючись реальною підтримкою громадян, приніс партії найбільшу кількість голосів.
Чим закінчаться судові розгляди? I справа тут уже не лише в партії «Відродження», а у виборцях перш за все. Хто їм пояснить, чому всі їхні голоси до єдиного «викинуто» в кошик? Адже їх закликали прийти на дільниці, пояснювали, що це їхній конституційний обов’язок, що від їхнього волевиявлення залежить доля рідного краю? I вони прийшли. Явка, між іншим, у Болграді становила 58,7%, в Арцизі — 66,4%, Iзмаїлі — 62,7%, Рені — 59,1%, Тарутіно — 67,3 %.
Нещодавно жителі Болграда зустрічали прем’єр-міністра України Юрія Єханурова, який прибув до області з робочим візитом, і, звичайно, висловили все, що вони думають iз приводу підрахунку їхніх голосів. А минулого тижня вони збиралися у Києві під стінами Секретаріату Президента України, щоб донести до глави держави правду про вибори на Одещині. I ще болградців можна побачити під стінами суду. Рішення суду, звичайно, не дуже змінить розставляння сил в області, зате дозволить зрозуміти головні речі. Які це були вибори? I які враження після себе залишили? Чи можна їх буде, хоч наполовину, назвати чесними?
