Американська преса жваво обговорює останню заяву держсекретаря США Кондоліззи Райс про співпрацю Росії з режимом Саддама Хусейна у сфері розвідки напередодні війни в Іраку. Днями під час інтерв’ю одному з американських телеканалів вона повідомила, що «дуже серйозно ставиться до будь-якого припущення про те, що закордонний уряд міг передавати інформацію іракцям перед початком американського вторгнення, через що американські військові могли опинитися в небезпеці», й пообіцяла «поставити це питання перед російським урядом». Заява глави зовнішньополітичного відомства США базується на інформації, опублікованій у доповіді міністерства оборони США минулого тижня. До неї входять різноманітні записи й документи іракського керівництва, в яких зафіксовані події напередодні повалення режиму Саддама Хусейна та перебіг подій протягом війни 2003 року. Утім, особливу увагу привернули документи, які нібито вказують на «російський слід» в іракській війні. Згідно з ним Росія мала інформатора всередині штаб-квартири американського центрального командування в Досі на території Катару. Крім того, тодішній посол Росії в Іраку нібито передавав тактичні розвіддані про місцезнаходження й пересування американських військових під час бойових дій наближеним до Саддама Хусейна особам. Цікаво, що в день озвучення претензій Кондоліззи Райс виступив представник Пентагону генерал Пітер Пейс, який застеріг щодо висновків про зміст викритих документів. «Ми досі не знаємо, чи переклад на 100% точний. Ми не знаємо, чи це достовірна інформація, чи дезінформація. Над усіма цими моментами треба попрацювати», — цитує його газета «Файненшл Таймс».
Російська сторона відразу категорично відкинула всі звинувачення. Офіційний представник міністерства закордонних справ Росії Михайло Каминін повідомив, що американський держсекретар справді зверталася до російського МЗС із проханням розслідувати появу інформації про передачу російським послом в Іраку розвідданих колишньому іракському керівництву, але, за його словами, ці підозри не знайшли підтвердження. У документах, переданих американцями, були наведені розмови іракських чиновників із російським послом. «Факти, викладені в цих матеріалах, не знаходять підтвердження. Насправді посол Росії не зустрічався з іракськими чиновниками, які нібито підготували згадані доповіді своєму керівництву», — запевнив Михайло Каминін.
Чи можна назвати випадковим порушення шпигунської теми саме зараз — рівно через три роки після згаданих вище подій? Як показує практика, шпигунські скандали трапляються з огляду на певні політичні події. Експерти не виключають, що нинішня «інформаційна бомба» пов’язана з переговорами щодо Ірану (як відомо, Росія є постійним членом Ради Безпеки ООН, а тому бере участь у вирішенні ядерної тегеранської проблеми). Відомо, що Росія виступає проти передачі так званого іранського ядерного досьє до РБ ООН, що загрожує Ірану санкціями. Один із американських аналітиків припускає, що інформація про розвіддані була відома американській адміністрації заздалегідь, але саме зараз намагаються використати її для тиску на Росію в Раді Безпеки ООН. Хоча, звісно, це жодним чином не позбавляє вини Москву, якщо остання дійсно грала в подвійні ігри... Нагадаємо, що попри те, що Росія виступала проти війни в Іраку, між Москвою й Вашингтоном на той час були дуже тісні відносини .
