ЩОДЕННИК

9 лютого

...Усе-таки прокинулася. Рука звично тягнеться до будильника, хоч і так знаю, що зараз третя година ночі. У ногах на своєму звичному місці кішка — заздрю їй: спить, як кажуть, «без задніх ніг». Світло не вмикатиму — очі читати не хочуть, відпочивають. Лежу тихесенько, боюся наполохати рештки сну: спрацьовує стереотип, що спати треба вісім-десять годин, не менше. Хоча є й інший погляд: за східними вченнями, найкращий час прокидатися саме о четвертій ранку — заряджаєшся радістю й бадьорістю на весь день.

Тому, товариші по нещастю, може, варто спробувати другий варіант? Адже не даремно існує вислів: «Кращий засіб від безсоння — не спати».