Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Газ у кінці тунелю

Грузія оговтується після енергетичної блокади
1 лютого, 2006 - 00:00
МИХАЇЛ СААКАШВІЛІ НАМАГАВСЯ ЗРОБИТИ ВСЕ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЕНЕРГЕТИЧНА КРИЗА НЕ ВДАРИЛА ПО ЙОГО ІМІДЖУ, А НАВПАКИ, СПРИЯЛА ПОПУЛЯРНОСТІ. ЗОКРЕМА, ВІН ДЕМОНСТРАТИВНО ПЕРЕРВАВ ВІЗИТ НА ВСЕСВІТНІЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ФОРУМ У ДАВОСІ Й ВІДВІДАВ ДИТЯЧИЙ ПРИТУЛОК У ТБІЛІСІ (НА ФОТО). ТИМ ЧАСОМ КАБМІН УКРАЇНИ ВИДІЛИВ КОШТИ ДЛЯ ЗАКУПІВЛІ В АЗЕРБАЙДЖАНІ ДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА ТА МАЗУТУ, ЩОБ ПЕРЕДАТИ ЇХ ГРУЗІЇ / ФОТО РЕЙТЕР

Енергетична криза, від якої більше тижня потерпала Грузія, позаду. Про це заявив президент Михаїл Саакашвілі у телевізійному зверненні. За його словами, влада та народ Грузії у цій кризовій ситуації довели, що їх неможливо деморалізувати, поводилися згуртовано й скоординовано. Саакашвілі оцінив підтримку та увагу до Грузії багатьох держав, конкретну допомогу Азербайджану, Ірану та Туреччини. Він також пообіцяв, що за два-три роки до кінця його першого президентського терміну «Грузія повністю забезпечить себе енергоресурсами власного виробництва», зокрема за рахунок гідроенергетики. Прес- служба грузинського президента повідомила, що в неділю він обговорював енергетичну кризу в країні з держсекретарем США Кондоліззою Райс.

Днями компанія «Кавказтрансгаз» (дочірнє підприємство російського «Газпрому») завершила ремонтно-відновлювальні роботи на магістральному газопроводі Північний Кавказ — Закавказзя. Відразу після цього розпочалося заповнення газопроводу блакитним паливом. За словами генерального директора «Кавказтрансгазу» Василя Зінов’єва, наразі грузинська сторона щодобово отримує близько 500 тисяч кубометрів природного газу, а для повного поновлення його подачі необхідно ще кілька днів.

Нагадаємо, 22 січня було підірвано магістральну та резервну труби газопроводу Моздок — Тбілісі, у результаті чого поставки російського газу у Грузію припинилися повністю. Внаслідок недостачі 7 млн. кубометрів блакитного палива дві третини населення країни, зокрема й столиця Тбілісі, опинилися без тепла. Тієї ж ночі було підірвано дві опори ЛЕП «Кавкасіоні», а 26 січня внаслідок аварії на ЛЕП «Імереті» з ладу вийшла енергосистема, по якій електроенергія надходить із Західної Грузії у центральні та східні регіони країни. Як наслідок, відбулося аварійне відключення 9-го енергоблоку Тбіліської ГРЕС і значна територія республіки опинилася ще й без електроенергії. Особливо постраждало населення Тбілісі, де окрім всього відбулося й відключення води. Внаслідок цих проблем у населення міста розпочалися перебої з хлібом, і його наприкінці тижня почали роздавати безкоштовно разом із дровами.

За фактом диверсії на ЛЕП та газопроводах Михаїл Саакашвілі відкрито звинуватив російських політиків у прагненні «поставити Грузію на коліна... та змусити її повзти до Росії». Він також зазначив, що таким чином Росія намагалася примусити Грузію передати їй дистрибуційні компанії та системи транспортування газу і підкреслив, що його країна готова вести цивілізовані переговори щодо цього, але зовсім не в «умовах шантажу».

У відповідь на такі різкі звинувачення грузинського лідера було розповсюджено заяву МЗС РФ, у якій Кремль закликав грузинську владу припинити «істерику й нападки» на російську сторону: «Прагнення шукати зовнішніх ворогів для виправдання власної безпорадності в налагодженні нормального життя своєї країни ніколи ще не приводило ні до чого хорошого». Подібної риторики дотримувався й російський газовий монополіст «Газпром», який постачає блакитне паливо до Грузії. Зокрема, офіційний представник компанії Сергій Купріянов зазначив, що «політизувати дане питання неприпустимо і подібні заяви викликають велике здивування».

Поступово газово-електричний скандал перейшов у дипломатичну площину. 27 січня мер Тбілісі Гігі Угулава дав розпорядження відключити від подачі газу посольство Росії у Грузії та представництво компанії «Газекспорт». Своє рішення він мотивував тим, що за катастрофічної недостачі газу у Тбілісі не може бути привілейованих організацій та установ щодо його надходження. Угулава заявив, що «у зв’язку зі складною ситуацією у столиці краще додатково обігріти декілька житлових корпусів, аніж організації, які беруть участь у енергоблокаді Тбілісі та Грузії загалом».

Російське МЗС засудило дії тбіліського мера. «Грузинська сторона повинна розуміти, що відповідно до принципів взаємності у дипломатичних відносинах між державами російська сторона має право вжити адекватних заходів стосовно посольства Грузії в Москві», — зазначило воно у своїй заяві. Після офіційного попередження посольство Грузії було відключене від газу те електропостачання. І хоча за офіційною версією московської влади це трапилося внаслідок двох аварій, справжні причини відключення не викликають жодних сумнівів. У свою чергу, окрім відключення російського посольства, грузинська влада вдалася і до інших заходів — повітряний простір країни вже кілька днів є закритим для польотів російських літаків. Щоправда, департамент «Грузавіанавігація» заявив, що до подібного кроку їх підштовхнули виключно економічні причини — російські авіакомпанії мають перед ними велику заборгованість.

Окрім дипломатичної перепалки зі своїм північним сусідом, Грузія активно вдалася до пошуків нових альтернативних джерел постачання газу та електроенергії. І її старання дуже швидко дали свої результати — так, вже 27 січня було підписано договір з Іраном, згідно з яким Тегеран зобов’язався кілька тижнів постачати Грузії газ по 2 млн. кубометрів на добу. За деякими даними, ціна іранського блакитного палива для Тбілісі становить 120 доларів за тисячу кубометрів, що робить його на 10 доларів дорожчим за російське. Однак, як повідомляє Civil Georgia, грузинська влада поки не називала ціну, заявивши, що вона буде «символічною». Вже в понеділок, вперше за останні 35 років, іранський газ почав надходити у газову систему Грузії.

Отож, газопостачання маленької, але гордої гірської країни поступово відновлюється. Проте очевидно, що остаточно ставити хрест на прагненні російської сторони встановити контроль над грузинською газотранспортною системою ще зарано. Адже існування під боком держави, яка проводить самостійну політику, відмінну від кремлівської, нині не задовольняє геополітичні інтереси багатьох російських можновладців.

Сергій ОМЕЛЬЧЕНКО
Газета: 
Рубрика: