У всьому світі якісні дороги і розвинена транспортна інфраструктура вважаються показником «цивілізованості». Члени Євросоюзу щорічно витрачають мільйони євро на побудову та оновлення своїх доріг, в тому числі й шляхів залізничного сполучення.
Україна чомусь, попри заявлене бажання рухатися в напрямі Європи, уже два роки поспіль «не може» ухвалити законопроект, який сприяв би ефективному розвитку залізниці. Йдеться про Гарантійну угоду між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку. Цим документом передбачається запровадити швидкісний рух пасажирських поїздів на залізницях України. Розмови про те, наскільки це важливо і вигідно, ведуться уже не перший рік. Усі переговори між Україною та ЄБРР щодо цієї угоди завершилися ще в червні 2004 року. З того часу цей законопроект періодично вносять до порядку денного Верховної Ради України. Остання спроба ратифікувати Гарантійну угоду відбулася 19 січня 2006 року. Дива не сталося, частина депутатського корпусу знову не брала участі у голосуванні. І це при тому, що величезна кількість міжнародних угод, які мають значно менше соціально-економічне значення, без проблем розглядаються і приймаються кожного сесійного тижня. На думку лідера депутатської фракції «Відродження» Антона Кіссе, «в сесійній залі не набралося достатньо голосів, аби підтримати законодавчу ініціативу, яка пішла б на користь українській економіці, покращила б можливості сполучення між районними та обласними центрами, сприяла б залученню інвестицій міжнародних фінансових організацій, підвищила б якість робіт з модернізації та ремонту колії завдяки закупівлі сучасної колійної техніки і, зрештою, полегшила б життя тисячам українців». Більше того, ратифікація міжнародної угоди між Україною та ЄБРР може суттєво покращити міжнародний імідж України, адже в документі передбачено виділити кошти на будівництво нового тунелю на дільниці Бескид—Скотарське. Це міжнародний транспортний коридор № 5. Реалізація цього пункту сприятиме безперешкодному зростанню транзитних вантажопотоків у сполученні Європа — Азія.
Проблема реалізації цього проекту полягає, насамперед, в обмежених можливостях фінансування. Загальна вартість проекту становить 200 мільйонів доларів США, позика Європейського банку реконструкції та розвитку розглядається на рівні 120 мільйонів доларів США. Кредит ЄБРР планували взяти на 15 років, погашення мало б здійснюватися за рахунок власних коштів «Укрзалізниці».
Створення системи швидкісного залізничного транспорту для України є об’єктивною необхідністю для вирішення комплексу соціальних, економічних і екологічних проблем. «Укрзалізниця» впродовж п'яти-шести років планує перевести більшу частину перевезень пасажирів між великими містами України на денні швидкісні перевезення. Це відповідає міжнародним стандартам щодо збільшення швидкості руху поїздів та, звісно, гарантує підвищення ефективності перевезень. На думку фахівців, впровадження цього проекту сприятиме розвитку торгівлі, туризму, готельного бізнесу. Більше того, дасть змогу вивільнити робітників галузі від важкої ручної праці при модернізації та ремонті верхньої будови колії. Завдяки будівництву нового тунелю ліквідується аварійно небезпечне «бар’єрне місце» на перегоні Бескид—Скотарське. Окрім цього, проект допоможе суттєво поліпшити екологічну ситуацію. Таким чином, депутати фракції «Відродження» вимагають повторно поставити на голосування Гарантійну угоду між Україною та ЄБРР щодо запровадження швидкісного руху пасажирських поїздів на залізницях України, і пропонують депутатському співтовариству ще раз переглянути і підтримати цю законодавчу ініціативу, необхідну для України. Офіційно своє звернення депутатська фракція «Відродження» оформить на початку 9-ї сесії. Україна повинна мати сучасне залізничне сполучення.
