Ще одне попередження московського патріарха
Московський патріарх Алексій II заявив у інтерв’ю грецькій газеті «Віма», що будь-яке втручання Всесвітнього патріарха в православні проблеми України «може мати катастрофічні наслідки не лише для України, а й для всього православного світу» (!). І закликав патріарха Варфоломія «до особливої відповідальності та обачності в усьому, що стосується України». Московський патріарх нагадав про «сумний естонський досвід (1996 року частина православних Естонії вийшла з підкорення Московському патріархату й перейшла під омофор Всесвітнього патріарха), що надовго зруйнував церковний мир у країні». Патріарх Алексій II навіть сказав, що, на його думку, «через естонську церковну проблему було фактично припинено процес підготовки Святого й великого (Всецерковного) собору Православної церкви», на яку було витрачено багато часу й зусиль православних богословів». На його думку, «Українська православна церква сама має право вибирати свій подальший історичний шлях, і політичні діячі не мають права втручатися в її внутрішнє життя».
Приблизно те саме московський патріарх сказав у інтерв’ю ВВС, де він висловив своє ставлення до прагнення українців утворити незалежну від Москви Православну церкву: «Після розпаду СРСР у багатьох нових суверенних державах з’явилася — на національному підгрунті — думка про те, що в незалежній державі має бути незалежна від Москви церква. Але це неможливо (?). Ми розуміємо, що незалежна Україна має велику територію та мільйони віруючих. І тому надала УПЦ широку автономію в усіх адміністративних, фінансових, господарських, видавничих справах. Ми зберегли тільки молитовну, духовну єдність… Я не раз говорив керівникам України, що розірвати ці духовні зв’язки нам не дано. Мені сподобався виступ голови Верховної Ради України Володимира Литвина. Він, вітаючи із сімдесятиріччям митрополита Володимира, главу УПЦ, сказав, що держава не повинна втручатися в церковні справи, а, навпаки, має прислухатися до думки Церкви».
Релігія загрожує прірвою між Європою та США
З кожним роком Європа й США мають все менше спільного, все більше віддаляються одне від одного. Так вважає британський оглядач Йєн Бурума (Газета «The Gardian»). Навіть у разі, якщо цей розкол Західної цивілізації перебільшено, є численні причини, що тримають нас на відстані одне від одного. Такі, наприклад, як захоплення американців зброєю або так і не скасована смертна кара. Але особливо помітно розділяє Старий і Новий Світ ставлення до релігії: Європа стає дедалі більш світською, а набожність американців прогресує. «Звісно, — пише Бурума — і британський прем’єр-міністр Тоні Блер є віруючою людиною, але абсолютно очевидно, що він проводить у молитвах значно менше часу, ніж американський президент». Подорожуючи європейськими країнами, сьогодні кожен може пересвідчитися в тому, що дедалі менше людей надають значення традиційним храмам. Якісь церкви закриті, якісь перетворені на музеї, мечеті або навіть на ресторани й апартаменти. А ті церкви, які виконують свої функції, рідко збирають значну кількість віруючих. Авторитет, значення cлова церкви падають. У країнах, де існують численні мусульманські общини (Франція, Голландія), іслам незабаром стане найбільшою, найорганізованішою й «найживішою» релігією.
Тим часом у США спостерігається інша картина: не лише численні церкви різних конфесій, що регулярно відвідуються, а й широка реклама Ісуса, що чудово співіснує з рекламою комерційною. Релігія стала там предметом конкуренції, як і все інше в цьому житті. («The Guardian»)
Алі Агджа на свободі
Чоловік, який скоїв замах на життя Римського папи Івана Павла II і поранив його (1981), сьогодні на волі. Йдеться про громадянина Туреччини Алі Агджу. Зараз йому 48 років, 19 з яких він провів в італійській в’язниці; 2000 року він отримав помилування італійського суду й був висланий до Туреччини. Там його негайно кинули за грати (Стамбул) за численні, скоєні ще до замаху на Римського папу, злочини, зокрема за вбивство 1979 року турецького журналіста. За що був засуджений до 10 років ув’язнення, з яких відсидів лише 5. Після в’язниці Агджа повинен буде відслужити належний термін у турецькій армії, — як усі чоловіки Туреччини віком до 65 років.
Італійська преса зазначає, що Алі Агджа ніколи публічно не розкаювався в замаху на Римського папу. Дехто думає, що він, можливо, просив вибачення у Івана Павла II під час їхньої відомої зустрічі 1983 року, коли Папа відвідав Алі в італійській в’язниці і вибачив його. Тим часом, напевне саме те поранення зробило останні роки папи такими болісними. У зв’язку із звільненням Алі з в’язниці архієпіскоп Станіслав Дживіш з Кракова, найближчий багаторічний співробітник і друг Івана Павла II, пригадав його слова: «Як ми можемо постати перед Господом, якщо не прощатимемо один одного?». А кардинал Сільвестріні нагадав суспільству версію, відповідно до якої замах на папу був підготовлений у Комуністичній Європі. Про це свідчить так званий «болгарський слід», мимохідь згаданий Алі Агджою під час слідства, й від якого він швидко відмовився. («Zenit»)
Здоров’я патріарха
Святкове Різдвяне богослужіння в головному російському православному храмі Христа Спасителя привернуло увагу не лише віруючих. Аналітики зауважили, що це богослужіння, яке відправляв Патріарх Московський і всієї Русі Алексій II, вирізнялося незвичайною стислістю: богослужіння закінчилося вже о першій годині ночі. Спостерігачі зазначили, що патріарх не дуже добре почувався й що його постійно підтримували з обох сторін єпископи. Поінформовані джерела повідомили, що в заміській резиденції патріарха у Передєлкіні недавно була звільнена, незважаючи на тісноту, спеціальна кімната для лікарів-реаніматологів, які стежать за здоров’ям патріарха. Можливо, до таких заходів лікарі вдалися після того, що сталося з ізраїльським прем’єром. («Московский комсомолец»)
Із глибини століть
На півночі Ізраїлю археологи знайшли один з найдавніших у світі християнських храмів. Розкопки проводили на території в’язниці неподалік Тель-Мегіддо (у Біблії це місце називається Армагеддоном або Мегіддоном). Від культової християнської споруди, яку датують серединою III — початком IV століття нашої ери, збереглися залишки стін і стародавня мозаїка. На фрагментах мозаїки видно три написи грецькою мовою, зміст яких, на думку фахівців, може стати богословською та науковою сенсацією. Один з написів свідчить, що в стародавній церкві замість вівтаря стояв простий стіл, за яким віруючі спільно вечеряли на згадку про Таємну вечерю. На іншому фрагменті мозаїки згадується римський офіцер, який пожертвував гроші на підлогу в храмі; третій напис розповідає про жінку на ім’я Екептос, яка «пожертвувала Господові Ісусу Христу цей стіл». Мозаїка також містить зображення риб — раннього символу християнства, якому поклонялися задовго до поклоніння хресту. (Грецькі літери, з яких складається слово «риба», розшифровуються як абревіатура слів «Ісус Христос Цар Іудейський»). На місці розкопок було виявлено також керамічну посудину, що підтверджує датування знахідок. Археологи вважають, що ця споруда є, напевне, найдавнішим на Близькому Сході християнським храмом, однак не першим у світі. Головним доказом давнини споруди є повна відсутність хрестів, які стали невід’ємною частиною християнського культу значно пізніше. Остаточно встановити дату спорудження церкви можна буде лише після дослідження більш глибоких шарів. (Християнська релігія була легалізована в Римській імперії 313 року, а до цього перші християни збиралися на молитви в катакомбах або приватних домівках. Одна з найбільш ранніх з відомих сьогодні церков — це храм Гроба Господнього в Єрусалимі.) (ЕNI)
