Учора в парламенті пройшов день уряду, на якому обговорювали проблеми Чорнобильської атомної електростанції, закритої рівно п’ять років тому. Питання захоронення радіоактивних матеріалів, на відміну від станції, залишаються відкритими.
Ще одним мотивом поговорити про Чорнобиль стала нещодавня заява Президента Віктора Ющенка, зроблена під час його візиту на ЧАЕС. Президент поділився своїми намірами схвалити задум захоронення на території Чорнобильської зони відходів відпрацьованого ядерного палива з інших країн. Чорнобиль усе одно заражений, від «великої землі» відділений чотирма зонами відчуження, — розсудив Президент. Окрім того, він передбачив, що на землі, напевно, немає безпечнішого місця для такого звалища, ніж Чорнобиль. А на виручені гроші (стурбована проблемою ядерних відходів цивілізація немало б заплатила за «позбавлення») Україна зможе постійно латати саркофаг АЕС, побудувати нарешті об’єкт «Укриття» та сховище відпрацьованого ядерного палива. Проте Президент пообіцяв, що без схвалення громадськості таке рішення прийняте не буде. Громадськість не затрималася продемонструвати своє ставлення до проекту — з усіх сторін посипалися гнівні заяви, а вчора Партія зелених України розпочала безстрокову акцію протесту «Не дамо перетворити Україну в ядерне звалище Європи». Перший етап акції — мітинг перед Секретаріатом Президента.
«Треба дуже добре подумати про те, чи є таке рішення доцільним, — прокоментував ситуацію «Дню» академік, секретар відділення загальної біології НАНУ Дмитро Гродзинський. — Ми ще не придумали, як справитися з радіоактивними відходами, які залишилися після вибуху реактора ЧАЕС. На думку експертів, наразі в Україні існує близько тисячі «позаштатних» сховищ радіоактивних відходів. Iз них лише 468 — відомі. Про місцезнаходження інших ми взагалі нічого не знаємо. При такій невпорядкованості порушувати питання про ввезення нових відходів не варто. Весь світ намагається вигадати, куди подіти ядерні відходи. Iснують проекти створення всесвітніх сховищ у віддалених від цивілізації областях, як то на Новій Землі чи на північному сході Китаю. I то їх було забраковано. Але щоб створювати таке сховище в центрі Європи, в країні з високою густотою населення, без пустелі чи тундри... Це не раціонально».
На думку експертів, насамперед Українi треба думати про будівництво надійного сховища для власних відходів, а також про демонтаж четвертого блоку, що вибухнув. Адже звідти досі не вивезли радіоактивні матеріали. Для цього потрібна робототехніка, оскільки для людини такі роботи будуть мати смертельні наслідки... Крім того, необхідно розшукати та перезахоронити відходи зi згаданої тисячі дрібних сховищ. Для всього цього, звичайно, потрібні гроші. Де їх узяти? Зрозуміло, що не заробити на «прийомі» європейських відходів, оскільки до будівництва надійного сховища про нові відходи не може йтися. Та й після українці навряд чи висловляться «за» розміщення на території нашої країни міжнародного ядерного складу.
Iще один «чорнобильський» протест населення, пов’язаний зі скасуванням пільг чорнобильцям. Учора під стінами Верховної Ради України відбувався мітинг, організований «Спілкою Чорнобиля України», мета якого — привернути увагу парламентаріїв до соціальних проблем чорнобильців. В Україні нараховується близько 2,9 мільйонів потерпілих від аварії на ЧАЕС. У мітингу взяло участь близько ста чоловік. Нагадаємо, бюджет наступного року скасовує пільги для ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, потерпілих від внаслідок аварії, а також їхніх родичів. Iз іншого боку, днями віце-прем’єр-міністр із гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко пообіцяв втроє-вчетверо збільшити пенсії ліквідаторам 1—2 категорії аварії на ЧАЕС, інвалідам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії в 1986—1990 рр., і ще кільком категоріям.
ДО РЕЧI
«За фінансовими й технічними проблемами постійно бачити живу людину. Саме в такому напрямку й працюватиме уряд, МНС та інші, причетні до розв’язання проблем, пов’язаних із закриттям ЧАЕС та ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи», — сказав В. Балога, виступаючи під час проведення дня уряду у Верховній Раді у вівторок. Він зазначив, що рішення, прийняті Президентом, урядом і Верховною Радою, пов’язані з виведенням ЧАЕС iз експлуатації, повною мірою не виконуються через те, що їх не забезпечено бюджетним фінансуванням. Цього року, повідомив він, виконані роботи щодо стабілізації конструкції об’єкта «Укриття», розробки й установки комплексної системи моніторингу радіаційного, сейсмічного контролю стійких будівельних конструкцій.
