Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Третя спроба, або Шиллер — на вулиці

Сьогодні відкриває свій 27-й сезон Київський академічний Молодий театр
10 грудня, 2005 - 00:00
СТАНІСЛАВ МОЙСЕЄВ: НАШ ТЕАТР СХОЖИЙ НА ЕКСПРЕС, ЯКЩО, ЗВИЧАЙНО, МАШИНІСТ І КОМАНДА НЕ ДРІМАЮТЬ / ПІСЛЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ В ЗАЛІ З’ЯВИВСЯ БАЛКОН У БУДІВЕЛЬНОМУ ГАМОРІ ТВОРЧЕ ЖИТТЯ ТЕАТРУ НЕ ЗАВМЕРЛО. НА МАЛІЙ СЦЕНІ ПРЕЗЕНТОВАНА ПРЕМ’ЄРА — СПЕКТАКЛЬ «НАЙМИЧКА» (ЦОКУЛЬ — ОЛЕКСАНДР ГАЛАФУТНИК І ХАРИТИНА — КАТЕРИНА БАШКІНА)

З усіх столичних театральних колективів Молодий театр стартує останнім, але на це були об’єктивні причини, оскільки проведення капітальної реконструкції будівлі дуже затримало відкриття сезону. Як iз усмішкою зазначив художній керівник Молодого театру Станіслав Мойсеєв: «Більше перенесень термінів відкриття сезону не буде і третя дата — 10 грудня остаточна. Якщо будівельники не здадуть приміщення в термiн, тоді ми зіграємо виставу «В моїм завершеннi — початок мiй» (її поставлено за мотивами шиллерівської «Марії Стюарт». — Т.П. ) просто на вулиці». Дійсно, ще за два дні до новосiлля, коли «День» зайшов подивитися, що ж там зробили будівельники, ми з фотокором були збентежені — ремонт у повному розпалі. Якщо реконструкція завершиться в термiн, то це буде справжнє диво...

НОВИЙ ФАСАД І «НАЧИНКА»

Проект реконструкції Молодого театру, придуманий архітектором Сергієм Степановим — чудовий. Про що можна поки, як уже було сказано, тільки здогадуватися. Хоча вже сьогодні оновлено фасад, зал збільшився, став квадратним, з’явився балкон (замість 320 тепер вміщується 400 місць). Уже стоять нові крісла. Сцена також стала більше. Її оновили новими підйомниками, штахетами, завісою. Акустичні можливості зали також поліпшилися (з’явилося нове світло- і звукове обладнання), але поки там холодно (будівля досі не опалюється). У фойє ударними темпами наводять марафет: фарбують, монтують люстри, циклюють підлогу тощо. Уся будівля пахне фарбою, лаком і вапном, дзижчать дрилі, стукотять молотки, але — ви не повірите — в цьому будівельному гаморі творче життя театру не завмерло — на Малій сцені йдуть репетиції, а ввечері вистави. Щоб не простоювала трупа, провели гастролі в Кривому Розі та Херсоні, актори брали участь в різних фестивалях. Загалом, колектив має завзяття, бажання грати і «планов громадье».

ПРЕМ’ЄРИ

Ще до офіційного відкриття сезону Молодий театр підготував три новинки на Малій сцені. Випускниця Національного університету театру, кіно і телебачення (курс Михайла Рєзниковича) Лариса Самиразуменко поставила «Наймичку» Карпенко-Карого. Це сучасний погляд на українську класику. Глядачі, особливо молодь, уважно стежать за сюжетом, адже в більшості те, що вони «проходили» в школі залишило в пам’яті лише фрагменти. А класика тим і багата, що в ній мільйони відтінків і кожне покоління завжди знаходить теми, непідвладні часу: як захистити своє кохання, де проходить межа між гріхами минулого i сьогоденням... У постановці зайнята Катерина Башкіна, Станіслав Дудник, Олександр Галафутник, Вікторія Авдеєнко та ін.

У списку прем’єр — музична моновистава актора Михайла Конечного «Кравець з Подолу», створена за притчами Шнайдера (режисер Юлія Маслак) і п’єса сучасного українського драматурга Валентина Тарасова «Навіжена співачка» (за цей твір автор отримав гран-прі на конкурсі «Коронація слова»).

— Ставити твори сучасних авторів — одна з традицій Молодого театру, — наголосив Станіслав Мойсеєв. — Наша найближча прем’єра на Великій сцені — вистава «Московіада», яку я поставлю за романом Юрія Андруховича. Треба зазначити, що вперше на українській сцені цей популярний письменник розкриється перед глядачами як самобутній драматург. «Золоте курча» Володимира Орлова ми покажемо в інтерпретації Віктора Шулакова. П’єса популярного драматурга Максима Курочкіна «Цуриков» до певної міри повертає екс-киянина на Батьківщину (нині письменник живе на дві країни — Росію і Україну). Упевнений, що зацікавить публіку «Четверта сестра» (це алюзія на тему чеховських «Трех сестер») Юліуса Гловацького — польського сучасного драматурга, який вже кілька років живе в США. До речі, автор обіцяв приїхати на нашу прем’єру. Режисер Микола Яремків поставить англійську класику — «Орфей спускається у пекло» Теннесі Уїльямса. Будуть прем’єри і на Малій сцені. Наприклад, «Лускунчик-2004» Олександра Іванця — камерна п’єса, в якій казка Гофмана примхливо переплелася з нещодавніми подіями нашої помаранчевої революції.

Буде подовжено співпрацю Молодого театру з Дюссельдорфським театром Шаушпілль (Німеччина). У цьому міжнародному творчому проекті зайняті українські, німецькі та італійські актори. У виставі «Орфей нелегалів», поставленій за романом Ю. Андруховича «Переверзія» грають актори нашого театру Станіслав Боклан і Володимир Кокотунов. У першій декаді березня цю виставу покажуть у Києві. Готується Молодий театр взяти участь у фестивалях.

ЮВІЛЕЙ

14 грудня — знаковий день в історії театру. 1979 року відбувся перший збір трупи Київського Молодіжного (Молодого) театру, і саме на цю дату вирішено перенести урочистості з нагоди дня народження. Через події помаранчевої революції, а потім через ремонт будівлі 25-річний ювілей Молодого театру було перенесено. Зате, як запевнив Мойсеєв, гуляти будуть весело. Схема така: коротенька офіційна частина (куди ж без цього?), показ відеофільму про історію театру (до нього увійшли унікальні документальні матеріали) і мінікапустник — поздоровлення від колег. Потім спілкування в неформальній обстановці. У гостини чекають і тих, хто сьогодні хоч і не працює в штаті Молодого театру, але з ним був пов’язаний раніше. Тому зустрічей і сюрпризів очікується багато.

А один подарунок вже готовий — це книжка «25 Молодих історій. Ювілейне ревю», створена відомими київськими театральними критиками Віталієм Жежерою і Сергієм Васильєвим. У ній розповідь не тільки про віхи в історії театру, а передусім про вистави, які стали знаковими в долях його постановників, акторів і нас, глядачів. Адже, як помітили автори книги, Молодий театр мав різні періоди. Часом здавалося, що все краще вже залишилося в минулому цього колективу, але раптом театр вибухав на увесь Київ якоюсь особливою виставою. Книжка зроблена з величезною любов’ю до Театру. У нiй є монологи майстрів-постановників, інтерв’ю славетних акторів, спогади про минуле і рецензії на резонансні постановки. Архівний фактаж розбавлений статтями- есе, які читаєш немов захоплюючу історію та щось згадуєш сам: бо ми, глядачі, були з вами свідками того, про що багато написано в книжці.

Тетяна ПОЛІЩУК, фото Бориса КОРПУСЕНКА, «День»
Газета: 
Рубрика: