Для тих, хто ще не знає: сьогодні свято — День свободи. Відповідний указ підписав Президент Віктор Ющенко. Правда, на роботу вийти все-таки доведеться: згідно з Кодексом законів про роботу, вихідним днем свято може стати лише після затвердження Верховною Радою.
Головна, мабуть, інтрига сьогоднішніх заходів на Майдані — чи будуть знову поряд Ющенко й Тимошенко. Ні та, ні інша сторона не хочуть виглядати в річницю Майдану розкольниками. Лякає й двадцятивідсотковий рейтинг Партії регіонів Віктора Януковича, який за цей рік схуднув, відпочив і, треба визнати, став вправнішим в ораторському мистецтві.
Навіть екс-секретар РНБО Петро Порошенко пропонує все забути й пробачити: «Це — публічне звертання Ради партії НСНУ до політичної сили під керівництвом Юлії Тимошенко з пропозицією об’єднати команди Майдану й разом зараз розпочати переговори про спільну участь у виборчому процесі», — заявив Петро Порошенко в інтерв’ю «5 каналу». «Я думаю, що детальні пропозиції повинні бути вироблені. Ми чекатимемо відповіді від цієї політичної сили. Я чомусь не сумніваюся, що ці переговори повинні обов’язково розпочатися найближчим часом», — сказав він також.
У цьому контексті дуже доречно прозвучала заява Олександра Зінченка про те, що він піде на вибори самостійно. На перший погляд, це виглядає як певний PR-хід, — Тимошенко позбудеться від «агента конфлікту». Але чи в технологічній грі справа? «У БЮТ йде складна суперечлива боротьба за місце номер два біля Тимошенко», — сказав «Дню» директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. За його словами, проблема Зінченко в тому, що він дуже амбіційний, і йому важко грати треті ролі, тобто зараз ми бачимо повторення тієї ж проблеми, що була в Зінченка й у СДПУ(О), й у Віктора Ющенка.
Член політради партії «Батьківщина» Михайло Бродський навіть докоряє Зінченку в шантажі: «Протягом кількох тижнів Зінченко просто шантажував Юлію Тимошенко, вимагаючи незмірну кількості місць у списках БЮТ до Верховної Ради, обласні й місцеві ради. Їхня загальна кількість завелика для диванної політичної партії», — заявляє він. Проте всіх мостів Бродський не спалює: «I я особисто, і, мені здається, Юлія Володимирівна, були б раді бачити Олександра Зінченка у списку БЮТ, але без численної свити осіб, які діють під вивіскою де-факто неіснуючої, а де-юре створеної в останній дозволений законом момент Партії патріотичних сил України».
Iмовірно, без Зінченка Тимошенко буде набагато легше зблизитися з НСНУ. Проте, незважаючи на старання «польових командирів» Майдану Володимира Філенка й Тараса Стецьківа, реальний союз між НСНУ та БЮТ, за оцінками експертів, малоймовірний, до виборів вони залишаються реальними конкурентами. На думку Володимира Фесенка, максимум, про що вони можуть домовитися — це деякий пакт про ненапад. «Але навіть якщо цей союз відбудеться, такої довіри, як була, між лідерами помаранчевої революції, вже не буде. I боюся, що камінь за пазухою буде й у тієї, й у іншої сторони», — вважає Фесенко.
