Якщо вірити класикам, економіка держави підіймається тоді, коли помітно бум у будівельній галузі, і при цьому уряд приділяє їй багато уваги. За словами президента холдингової компанії «Київміськбуд» Володимира Поляченка, Україна вже на півдороги до підйому: будуємо ми поки небагато, зате влада не залишає будівельників своїми турботами.
Свідчення цього — створення Міністерства будівництва та архітектури, яке, хоч як це парадоксально, викликане до життя саме тим, що йому поки й регулювати нічого. Як зазначив Поляченко, в Україні за рік будується близько 7 млн. квадратних метрів житла, з яких 4 млн. метрів — приватні котеджі, один мільйон будується в столиці й усього лише близько двох мільйонів квадратних метрів — житло по всій Україні. Цього, навіть на тлі катастрофічного зменшення населення, для країни явно недостатньо.
Виправити ситуацію, як вважає Поляченко, може громадська організація — «Будівельна палата України». Створення такого органу громадського контролю за якістю житла й розвитком містобудування передбачене законом «Про проведення експерименту в житловому господарстві на базі холдингової компанії «Київміськбуд». Але гостру потребу в ньому будівельники відчули тільки зараз. Ідея цієї організації, заявив Поляченко, була цілковито запозичена в Чилі, де Будівельна палата є однією з найбільш шановaних громадських організацій і контролює повністю цю галузь.
Щоправда, український аналог створюється не лише для контролю за державою, а й для підтримки нових суб’єктів будівництва коштами й зв’язками. Учасникам палати надаватиметься можливість консультуватися з колегами, брати участь у спільних програмах і отримувати різні преференції, особливо необхідні на початку роботи. За словами Поляченка, цим робиться спроба відродити певну подібність галузевої гільдії, яка, як відомо з історії, горою стояла за своїх членів. Поки що до Палати мають намір вступити 800 компаній. Багато хто з них будує нерухомість у селах. Як уточнив гoлoва правління корпорації «Украгропромбуд» Микола Удовенко, їх 1725, і всі вони хочуть будувати так, як будує Київ, а значить, також підтримають нову організацію.
Але чи немає тут і певної загрози? Якщо Будівельна палата буде створена й отримає від влади необхідні повноваження (незалежна експертиза нормативно-правових актів, контроль за продукцією, видача сертифікатів відповідності тощо), то чи означатиме це ще й відродження середньовічної цехової гільдії, а насправді — монополіста на послуги й товари, що випускаються таким об’єднанням. Саме такі гільдії були свого часу головними монополістами. І хоча промисловим палатам надане право звертатися до Антимонопольного комітету за захистом від антиконкурентних дій, може статися, що передусім цей захист перетвориться на боротьбу з конкурентами. Непрямо підтверджує це й те, що Поляченко всіма силами намагався довести, що Палата не буде монополістом, хоча жодного питання із цього приводу він не отримав. Гадаю, прислів’я «на злодії шапка горить» тут абсолютно недоречне, але все ж цю загрозу (хоча б на перспективу) слід було б не випускати з уваги.
Безперечне інше. Палата, мабуть, найближчим часом бачить своєю метою допомогти будівельникам відбиватися від різних обвинувачень і спроб переривати їхню роботу на тих чи інших об’єктах, що ведеться відповідно до легітимних дозволів всілякої влади. Зокрема, «Київміськбуд» звинувачують у тому, що Київміськадміністрація надає йому перевагу, віддаючи майже всю територію, готову до забудови. І голова холдингу аргументовано спростував ці думки, зауваживши, що на останній сесії міськради з 900 забудовних майданчиків холдинг отримав лише три. Інші йому довелося купувати або у збанкрутілих підприємств, або у третіх осіб.
Але є й безліч інших обвинувачень, наприклад, у отриманні надприбутків, через які ціни на житло в Києві непомірно високі. Це обвинувачення Поляченко спростовував, доводячи, що крім собівартості, яка становить близько половини кінцевої вартості об’єкта, доводиться платити за інженерні проекти, комунальні мережі, території, інфраструктуру, а також податки. У результаті прибуток вийде зовсім невеликий. Наприклад, будинок на Осокорках принесе «Київміськбуду» 2,48% прибутку від його вартості, будинок на Троєщині — 7,8%, а будинок на Позняках — 5,68%. І це ще тому, що арматуру будівельники поки купують у «Криворіжсталі» за цінами, нижчими за середньоринкові. Тож однією з функцій Будівельної палати буде захист будівельників. Насамперед від держави. Оголошувати про захист від суспільства якось не заведено, хоча, скоріш за все, гільдія займатиметься й цим. От тільки шкода, що до її складу не увійдуть представники інших, небудівельних, організацій, бо захищати суспільство від деяких будівельників також необхідно.
