Нарешті й у нас це сталося: в Києві, в палаці «Україна» відбувся перший і на сьогодні єдиний у нашій країні концерт унікальної кубинської співачки Омари Портуондо.
Омару часто порівнюють із великими попередницями — Біллі Холідей та Едіт Піаф. Однак, звісно, вона ні на кого не схожа і займає своє, геть зовсім особливе місце. Для її стилю навіть вигадали окреме найменування «feeling» (буквально — «почуття»), — це феєричне поєднання смутку та романтичності, яскравих пристрастей і лірики, настояне на латиноамериканському болеро, босанова та класичному джазі. З цим неймовірним кубинським «коктейлем» уже понад півстоліття Портуондо зачаровує мільйони слухачів по всьому світу.
Нагадаємо, Омара народилася в жовтні 1930 року. Її мати, донька багатих іспанців, утекла з сім’ї та вийшла заміж за чорношкірого бейсболіста з кубинської національної збірної. У них народилося три дочки, і, як і в кожному кубинському домі, в сім’ї Омари завжди звучала музика. Коли старша сестра Омари Хайді стала танцівницею у відомому гаванському кабаре «Тропікана», Омара в 1945-му випадково пішла по її слідах. Справжню славу їй принесла робота з легендарною кубинською групою «Buena Vista Social Club». Так, вона брала участь в історичних виступах «Buena Vista» в Амстердамі та в Карнегі-Хол у Нью-Йорку. У 1997 році альбом «Buena Vista Socal Club» отримав «Греммі», а Омара була єдиною жінкою, яка брала участь у його записі. Саме після виходу альбому й однойменного фільму знаменитого німецького кінорежисера Віма Вендерса сівачка здобула всесвітню славу. Остання премія «Греммі» також не обійшлася без Омари: вона стала кращою в категорії «Традиційна латинська музика», а конкурс «Billboard latin music awards» визнав її кращою в категорії «Музика Тропікана».
Сьогодні Омарі Портуондо 75 років, вона продовжує жити в Гавані і гастролювати, збираючи повні зали, по всьому світу. До Києва вона разом зі своїм ансамблем із 12 музикантів привезла програму на основі сольного альбому «Flor de Amor». Один із рецензентів зазначив: «Якби нічна Гавана могла співати, це був би голос Омари Портуондо».
І справді — перші ж такти, перші ж звуки голосу Омари привнесли в зал «України» цілковите захоплення. Вражаюче — важко було повірити, що цій сповненій життя та веселощів діві з глибоким, сильним голосом 75 років. Здавалося, в ній енергії більше, ніж у багатьох молодих глядачок. Пісня за піснею — і ставало ясно, що Омарі підвладні будь-які почуття — від любовного смутку до чуттєвої томливості, від стриманості американського джазу до еротизму ча-ча-ча. І, здавалося, справді весь зал занурився в пряну, хвилюючу атмосферу вечірнього дансингу десь на набережній Гавани...
А закінчився концерт і зовсім феєрично — Омара заспівала... «Несе Галя воду» у притаманній тільки їй манері.
Листопад цього вечора явно потеплів...
