Чому з країни втікають капітали? Чи не тому, що їм тут щось не подобається або що їм тут хтось або щось загрожує? У нас над цим замислюються лише постфактум, а насамперед намагаються «не пускати». І Держфінпослуг уже докладає, що поставив хрест на виведенні капіталу з України через перестрахування. «Комерційним структурам і поважним людям, які відмивають гроші під пристойним приводом було завдано збитків у розмірі $400 мільйонів», — повідомив голова комісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктор Суслов.
За його словами, підсумком дворічної роботи стало порушення дев'яти кримінальних справ проти страхових компаній на мільярдні суми. «Від січня ми з НБУ ввели контроль договорів перестрахування за кордон. Після цього будь-які угоди з виведення капіталу таким шляхом унеможливилися. І цього року не здійснюються», — не без задоволення розповідав Суслов. За його словами, в 2003 році псевдоперестрахувальники вивезли з країни 3,07 мільярда гривень, у 2004-му — 1,9 мільярда гривень. А цього року уклали договорів перестрахування всього на 201 мільйон. І, як стверджує головний регулятор фінансового ринку, це абсолютно реальне страхування.
Тепер, за словами Суслова, вся увага буде спрямована на наведення порядку на внутрішньому ринку фінансових послуг. Зокрема, комісія пропонує удосконалити відповідне законодавство — скоротити кількість обов'язкових видів страхування та ввести ліцензування перестрахування. При цьому комісія навіть замахується на передачу їй деяких повноважень у сфері регулювання страхування від Кабміну. Як важливий важіль вдосконалення ринку страхування розглядається перехід цього сектору, а також інших небанківських установ на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності.
«Остання умова — вирішальна для приходу іноземного інвестора в Україну», — зазначає Суслов. Хоча, судячи з того, що відбувається на ринку, чинні в нашій країні стандарти звітності не зупиняють зарубіжних страхувальників. Останнім часом дуже солідні західні компанії (польські, австрійські) активно поглинають українські. Суслов прогнозує, що якщо й надалі ці тенденції збережуться, то може розпочатися масове закриття вітчизняних страхових компаній. Щоправда, відповідальності за це Суслов на себе не бере та запевняє, що до цього призвело не закриття схемних операцій (мовляв, не внаслідок наших зусиль, а в результаті концентрації ринку, приходу великих компаній і витиснення дрібних).
«У мене вже складається враження, що на одних іноземних інвесторів нашого ринку не вистачить, — прогнозує Суслов. — Це плюс. Це свідчить про те, що Держфінпослуг добре працює, що інвестори цінують систему регулювання. Вона їх влаштовує».
Але повернімося до міжнародних норм бухгалтерського обліку. Як розповів «Дню» голова Держфінпослуг, у них виписані принципи оцінки активів. І якщо українські страховики «перейдуть на спільну економічну мову з усім світом», то всі нинішні хитрування комісії з формування вимог до активів не знадобляться. Низька якість активів і резервів, за словами Суслова, — це глибинна хвороба страхового ринку. Адже сьогодні у складі резервів страховиків величезний обсяг активів, що не мають реальної ціни. Хоча, як зазначає голова Держфінпослуг, за номінальною оцінкою вони все ж таки мають значення. «Це насамперед стосується цінних паперів, — розповідає він. — Тому ми й вводимо вимогу про обов'язкове котирування цих паперів».
Якщо це будуть котирування на ПФТС, то має бути перший і другий рівень лістингу (тобто вони повинні бути включені в стандартизований перелік біржових товарів, що торгуються на біржі. — Авт. ). До 2009 року регулятор допускає використання цінних паперів третього рівня лістингу. Все, що не належить до таких цінних паперів, у розрахунок резервів не прийматимуть. А це означає, що в Україні миттєво з'явиться ціла низка компаній, які взагалі резервами не володіють. І відповідно, вони не матимуть можливості виконувати зобов'язання перед страхувальниками. «Або вони знайдуть реальні активи до 2006 року, — відзначає Віктор Суслов, — або підуть із ринку». Виявляється, реально сьогодні здатні виконати або виконали вже ці норми трохи більше 140 компаній. За словами заступника глави Держфінпослуг Тетяни Мосійчук, сьогодні в портфелях страхових компаній приблизно 50% займають цінні папери.
Отже, для приведення в порядок резервів страховиків Держфінпослуг на час дозволила їм збільшити вклади в нерухомість до 30%. До 10% активів тепер дозволяється тримати на розрахунковому рахунку. Рівень внесення депозитів зі страхування життя в резерви тепер збільшився з 50% до 60%.
Утім, як із прикрістю констатував головний регулятор, попри всі зусилля комісії страхові компанії сьогодні, як і раніше, використовуються для оптимізації оподаткування. І мільярди з прибутку великих підприємств не потрапляють до бюджету.
За даними за півріччя, порівняно з першим півріччям 2004 року майже на два мільярди скоротився збір премій. А саме цей шлях переважно й використовується для уникнення оподаткування. Простий приклад. Якщо два мільярди не зараховано на валові витрати, то ми маємо право розглядати їх як збільшення оподатковуваної бази. З цих двох мільярдів 25% — 500 мільйонів гривень — мали надійти до бюджету. Але підприємства мають можливість відносити на валові витрати видатки на страхування. А отже, зменшувати базу та недоплачувати податок на прибуток. Звідси висновок — будуть нові схеми.
«Сьогодні ми бачимо стрибок операцій із цінними паперами, — зазначає Суслов. — Те саме виведення капіталу починає перетікати в цю сферу. Виникає проблема, пов'язана з фіктивними виплатами зібраних грошей, щоб їх легалізувати. Основа фінансових схем у страхуванні не усунена». Уся привабливість цієї схеми, за його словами, в тому, що вона абсолютно законна. Можна на законних підставах не платити мільярдних податків. Отже, закони повинні бути змінені. І насамперед закон про оподаткування прибутку.
А з введенням податку на прибуток страхових компаній багато що змінилося б. Насамперед, схеми стали б неефективними там, де страхування використовується з метою уникнення оподаткування. Принцип простий. Якщо підприємство здійснює фіктивну страхову операцію, за якою не надходять виплати, то всі зібрані премії перетворюються на прибуток страховика. І з них однаково доведеться віддати 25%. Що на підприємстві, що у страховій компанії. Хоч як крути, а схема не працює.
А страхувальники у свою чергу будь-яке втручання в їхню фінансову діяльність, будь-які спроби зміни оподаткування сприймають негативно. І продовжують наполягати на існуванні в країні цивілізованого страхового ринку.
А що стосується схем: хто взагалі сказав пану Суслову, що люди, які вигадали спосіб уникнення оподаткування одного разу не зроблять це знову? Якщо в країні не будуть створені умови для бізнесу, то також вистачатиме дедалі нових схем...
