Нещодавно на острові Хортиця вкотре спиляли Хрест. У заповіднику це називають звичним вандалізмом, але... Сьогодні «Хортиці» досі не віддали землі, які знаходяться нині у комунальній власності Запоріжжя. Як результат — на заповідній території будують дома, гаражі, внаслідок цього зникають рідкісні рослини. Ускладнює ситуацію й невизначеність із будівництвом мостів через Дніпро. Нагадаймо, деякі проекти, на думку екологів, могли завдати значної шкоди заповіднику.
Чим сьогодні живе «Хортиця» і що рядять робити екологи. Про це — в матеріалі нашого кореспондента та статті експерта.
— Запорізька міська влада не віддає в володіння заповіднику землю. Згідно з указом Президента, це мало відбутися до 1 вересня. Заповідник від себе зробив усе можливе, щоб акт про передачу землі був готовий. Ми працювали разом із міським управлінням земельних ресурсів і обласним управлінням. Підписали угоду я, міський голова Запоріжжя Євген Карташов, головний архітектор Віктор Трубін і начальник міського відділу землекористування Олег Цвіркун. Держкомзем затвердив наше рішення, питання винесли на сесію міської ради. Але раптом його зняли з порядку денного і перенесли на невизначений строк. Потім виник горезвісний меморандум, який підписали Єхануров, Танюк, Артеменко й інші посадовці про те, що потрібні і мости, і Хортиця. «Каша» така. Крім того, в ньому записано, що до 1 листопада землю повинні передати заповідникові. Як бачимо, до сих пір передають. Просто через інтереси певних осіб йде процес затягування. У той же час, якщо ми хочемо мати повноцінний заповідник, то вся земля має бути в його юрисдикції. В такому разі із землекористувачами — базами відпочинку, профілакторіями ми укладаємо угоди. Всі ці об’єкти залишаться на місцях, просто в юридичному порядку буде відшкодування за оренду території. Вони будуть власниками майна, але земля належатиме заповіднику, і всі свої дії вони змушені будуть узгоджувати з нами. Аналогічна ситуація й з селищами. Люди житимуть на своїх місцях, але не зможуть будувати «хмарочоси».
— Це означає, що заповідник прагне до повного контролю на своїй території?
— Так. Це дуже важливо, зараз, наприклад, ми вже займаємося відновленням території. Ми поставили по всіх шляхах заповідника щити, які «розмовляють» з відвідувачами: «Вітаємо, ви на Хортиці», «Тихіше їдеш — більше побачиш», «Є Бог — є Хортиця, є Україна», «Тихо, ви у Храмі природи».
— Щити — це добре, але треба охороняти заповідник. Вдалося вирішити цю проблему?
— Нам нарешті вдалося створити службу охорони, сьогодні в заповіднику налічується 30 охоронців. Вже повністю заблоковані плавні — тепер там порядок. Крім того, побудовано козацьку вежу. Всього їх буде п’ять, і одна з них призначена для туристів, аби вони могли згори спостерігати за плавнями. Також із туристичною метою рекультивуємо дороги, будемо показувати зимівник, проводити екскурсії, знайомити людей з плавнями. Я маю намір водити туди дітей, щоб на місці проводити уроки з географії, ботаніки, історії. Зараз вздовж скіфського шляху, що проходить по середині острова Хортиця, відновлюємо п’ять курганів. На кожному ставимо справжню скульптуру тих часів. Разом із тим будемо стилізувати все під старовину: скіфську, козацьку...
— Але під усе це потрібні чималі гроші...
— Із фінансуванням нормально. Цього року ми отримали 12 мільйонів на будівництво комплексу «Запорозька Січ». Крім того, київський міський голова Олександр Омельченко виділив заповіднику мільйон гривень. Щоправда, коли вони почали надходити, запорізька влада підхопила їх і нас змусили розбити їх для дрібних покупок. Було сказано, що кожна покупка не повинна перевищувати однієї тисячі гривень, хоча я хотів купити автобус чи ГАЗель. У будь-якому випадку, ми зараз обладнуємо територію. До речі, саме на ці кошти я найняв охоронців, бо держава не спромоглася... Мені обіцяли з 1 липня надати кошторис під охоронців. Домовились на рівні міністрів економіки, культури, але чиновники спустили все на гальмах. Мені вдалося лише домогтись згоди на використання частини грошей від О. Омельченка на організацію охорони заповідника. Сьогодні охоронці у мене працюють за контрактами до 1 січня 2006 року. Сподіваюся, що з початку наступного року мені дозволять розширити штат. До речі, від охоронців будемо вимагати володіння технікою рукопашного бою, вміння нормально спілкуватися з людьми, навичок надання першої медичної допомоги.
