Німеччину знову лихоманить. Хитка політична домовленість про формування уряду на паритетних засадах, що була досягнута на нещодавніх переговорах між переможцями парламентських виборів соціал-демократами (СДПН) та консерваторами (ХДС/ХСС) опинилася під загрозою. Причина — особисті політичні апетити деяких провідних німецьких політиків.
ЕСДЕКИ ПОЧИНАЮТЬ...
Першим про свої нереалізовані політичні амбіції заявив голова СДПН Франц Мюнтеферінг. Він повідомив, що не буде боротися за власне переобрання на посаду голови Соціал-демократичної партії Німеччини. «Я скликав позачергове засідання президіуму СДПН і повідомив, що на партійному з’їзді в Карлсруе через два тижні вже не балотуватимуся як кандидат на посаду голови партії. Я планував, що впродовж наступних 4-5 років має відбутися певне оновлення та омолодження партії на різних рівнях. Але цей процес, як виявилося, розвивається дещо швидше». Очевидно, що на такий крок Мюнтеферінг пішов після того, як рада СДПН не підтримала його кандидата — Кайо Вассергефеля — на посаду нового генерального секретаря партії.
Заява Мюнтеферінга мала ефект своєрідного політичного землетрусу, особливо для його однопартійців, адже після неї в лавах Соціал-демократичної партії Німеччини запанувало велике розгублення. У наелектризованому і без того повітрі запахло кризою. Щоб не допустити цього, партійний бомонд розпочав активні переговори. І вже пізно ввечері у вівторок, після екстреного засідання СДПН стало відомо, що новим головою партії може стати прем’єр-міністр федеральної землі Бранденбург Матіас Плацек, кандидатуру якого мають офіційно висунути президія та правління. Проте остаточне затвердження нового голови СДПН відбудеться не раніше, ніж в середині листопада, на черговому з’їзді партії.
Але на цьому проблеми не закінчилися, адже окрім спричинення внутрішньопартійної кризи зазначена заява мала й інші, більш резонансні наслідки. Насамперед, німецькі оглядачі висловили занепокоєння щодо її можливого впливу на долю уряду так званої Великої коаліції, про створення якої ХДС/ХСС та СДПН ведуть переговори вже впродовж декількох тижнів.
Їхні побоювання є небезпідставними, адже сьогодні саме голова СДПН є головною рушійною силою на коаліційних переговорах із ХДС/ХСС, і від нього в значній мірі залежить їхня остаточна доля. Тому не дивно, що й самі консерватори, в свою чергу, висловлюють занепокоєння тим, що соціал-демократи без Мюнтеферінга можуть зробити занадто великий крен вліво. Додатковий доказ тому — висунення на посаду нового генерального секретаря СДПН (більшістю голосів партійної ради — 23 проти 14) кандидатури 35-річної Андреа Налес — представниці саме лівого крила. Фрау Налес вже неодноразово виступала з критикою на адресу нинішнього керівництва СДПН за недостатньо тверду позицію на переговорах із ХДС/ХСС.
КОНСЕРВАТОРИ ПРОДОВЖУЮТЬ
Дехто з табору консерваторів пішов далі від висловлення побоювань. Заява прем’єр-міністра Баварії, голови Християнсько-соціального союзу Едмунда Штойбера про намір відмовитися від крісла міністра економіки в кабінеті Ангели Меркель викликала не менше політичних емоцій, ніж заява голови СДПН. Своє рішення він обґрунтував тим, що не бачить можливим формування коаліції без Мюнтеферінга. «Як для мене особисто, так і для всіх нас цей факт, звісно, змінює стан справ. Пан Мюнтеферінг як голова партії є авторитетним політиком та наріжним каменем великої коаліції, котру ми всі прагнемо створити. І цей наріжний камінь тепер змінено».
Таке бажання головного союзника Меркель остаточно підтвердило дві речі. По-перше, неофіційну інформацію про те, що останнім часом стосунки Штойбера та Меркель сильно загострилися. Як стверджують у колах ХСС, Штойбер ще минулого тижня — до кризи в СДПН — вагався з входженням до кабінету Меркель. По друге, слова лідера ХСС показали, що ситуація навколо формування уряду «Великої коаліції» близька до критичної. І хоча заміну Штойберу як кандидату на посаду міністра у справах економіки та технологій знайшли досить оперативно — його має замінити один із членів керівництва ХСС Міхаель Ґлосс — остаточно проблеми поєднання політичних противників це не вирішує. ХДС/ХСС і СДПН — все ж таки різні політичні сили, якими керують несхожі політики, і усунути всі протиріччя між ними — завдання дуже непросте.
ТУМАННІ ПЕРСПЕКТИВИ
Відповідно, прогнози провідних німецьких ЗМІ про неспроможність формування нового уряду і відповідно, високу ймовірність парламентських перевиборів починають здаватися не такими вже й далекими від істини. Хоча міжпартійну коаліцію ніхто ще остаточно не скидає з рахунків, активізувалися розмови про можливі варіанти нових політичних розкладів. Наприклад, Вільна демократична партія Німеччини знову запропонувала себе як партнера по коаліції з ХДС/ХСС. За словами лідера лібералів Ґідо Вестервелле, відхід Мюнтеферінга є свідченням того, наскільки малоспроможними до керування в уряді є соціал-демократи. «Навіть якщо велика коаліція таки буде сформована, це не буде тривалим утворенням, оскільки очевидно, що соціал-демократи цілковито роз’єднані. А хто не спроможний керувати через роз’єднаність у своїх лавах, повинен звільнити шлях для альтернативних сил».
Остаточно спрогнозувати перебіг подій поки що досить складно, але з впевненістю можна стверджувати, що у будь-якому випадку політичні демарші Мюнтеферінга та Штойбера матимуть значний вплив на коаліційні переговори. «Велика коаліція» насамперед потребує сильних особистостей з обох боків і готовності обох партій до співпраці. Нині є очевидним, що Німеччині бракує як одного, так й іншого. Франц Мюнтеферінг фактично перетворився на короля без королівства, а Герхард Шредер прощається з політикою. Їхня партія розколота та переживає внутрішню кризу. Як наслідок, «Велика коаліція» тріщить по швах, в ХДС-ХСС панує непевність, і формування нового уряду перебуває під великим запитанням. А тому ймовірність нових виборів зростає щодня.
