Село Северинівка Барського району, що на Вінниччині від інших відрізнялось ще в радянську пору. Там було дві партії — комуністична й холостяків. Друга, на противагу першiй, пройшла випробування часом, але ввійшла в кризовий етап. На останні партзбори зійшлось тільки п’ять холостяків. Петро Тенькевич єдиний із засновників партії холостяків зберіг свій статус, решта одружились. Із своїми друзями 38 років тому Петро цілком серйозно підійшов до справи. Був укладений усний статут, правила вступу та виходу з організації, а також змайстрований прапор і встановлений професійний день холостяка — остання неділя серпня. Цього року 65-річного Петра Тенькевича, який й досі холостяк, на «урочистості» не запросили — старий. А були часи! Щоб вступити в партію, холостяк писав відповідного змісту заяву, виставляв майбутнім однопартійцям могорич і ліз на найвище в селі дерево знімати холостяцький прапор. Цю реліквію холостяки зберігали в себе дома по черзі, а коли одружувались, передавали іншому. «Випускали» з партії теж після відступного застілля. Тепер, коли політична палітра достатньо рябить, така холостяцька організація може сприйматись як щось гумористичне, але тоді, коли була єдина і правильна лінія, цей вчинок неодружених був не тільки актом розваги. Судячи з того, що партія з перших днів створення набрала добрих два десятка холостяків, вільних хлопців у Северинівці вистачало. А ще в них було прагнення до громадської консолідації, братерський дух і спроба пошуку альтернативи. Щось, що не витравити нічим. От і тепер в селі знов починають гуртуватись і майструвати свій прапор. Цього разу об’єднання місцевих фермерів.
