Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Без грошей, але з ентузіазмом

Українські та європейські лікарі зустрілися в Дніпропетровську
12 жовтня, 2005 - 00:00

VII Міжнародний українсько-баварський симпозіум «Медико-соціальна реабілітація дітей з обмеженими здібностями здоров’я» відбувався протягом трьох днів. У рамках цього представницького форуму кожні два роки в різних містах нашої країни збираються провідні фахівці з дитячої неврології, психіатрії, нейрохірургії, соціальної педіатрії з України та німецької землі Баварії, які свого часу стали ініціаторами симпозіумів, а також з інших країн Європейського Союзу та СНД. Для останніх європейський досвід реабілітації дітей-інвалідів має особливе значення, оскільки ні для кого не є таємницею, що якість життя, стан здоров’я населення та самої медицини в пострадянських країнах, м’яко кажучи, залишають бажати кращого. Так, за останні десять років, за даними офіційної статистики, в Україні на 20% збільшилася дитяча захворюваність, втричі побільшало хронічних хворих і майже на третину збільшилася кількість дітей-інвалідів. Тим часом коштів на їхні потреби держава виділяє аж ніяк недостатньо — малолітніх інвалідів забезпечують безплатними ліками всього на 50%, ще менше вони охоплені реабілітаційними заходами та санаторно-курортним лікуванням. У цих умовах основна надія покладається на компетентність і майстерність лікарів, серед яких, як можна було пересвідчитися на форумі, ще не перевелися ні жалісливі люди, ні ентузіасти своєї справи.

Один із них — знаменитий лікар В. Козявкін із Трускавця, засновник ефективної вітчизняної методики реабілітації хворих дитячим церебральним паралічем. Виступаючи на симпозіумі, він із задоволенням відзначив, що попри всі труднощі в цій сфері, завдяки міжнародній співпраці й обміну досвідом, здійснено «великий ривок уперед». Мрія В. Козявкіна — створити інформаційно-аналітичний центр медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів, а також прийняття у Верховній Раді закону, що захищає їхні інтереси, та впровадження передових методик в практику української реабілітаційної медицини. Його колега з Баварії, один з ініціаторів проведення симпозіумів лікар Х. фон Фосс також вважає, що фахівцям в Україні треба забезпечити доступ до всіх методик лікування ДЦП, а їхнім пацієнтам — можливість знайти своє місце в житті, попри важкі фізичні недоліки. На думку Х. фон Фосса, в реабілітаційній медицині України повинні оптимально поєднуватися як державні механізми, спрямовані на надання допомоги бідним, так і приватні, що передбачають для заможних пацієнтів можливість вибору. «Це, — сказав лікар із Баварії, — єдиний шлях забезпечити конкуренцію і таким чином підвищити ефективність роботи в цій сфері».

Утім, європейські фахівці допомагають Україні не тільки цінною порадою, а й справою. Наприклад, протягом трьох років у Дніпропетровську діє так званий «шведський проект», у рамках якого лікарі з цієї країни вчать дітей-інвалідів жити в суспільстві повноцінним життям і почуватися щасливими людьми.

Як зазначалося на форумі в Дніпропетровську, відкрите спілкування з європейськими країнами зробило можливим не тільки доступ до новітніх методик лікування ДЦП, а й до сучасних лікарських препаратів. Їх використанню був присвячений один з сателітних симпозіумів, організований програмою IPSEN Україна, на якому генеральний директор В. Шафранський познайомив присутніх з основними напрямами інноваційної діяльності в цій сфері, зокрема із застосуванням і впровадженням препарату «Диспорт». За відгуками провідних фахівців — дитячих неврологів України і Росії — В. Цимбалюка й Є. Лільїна цей препарат дає чудові результати при лікуванні та реабілітації ДЦП і навіть «гідний Нобелівській премії». На ДЦП, цей недуг із загадковою природою, в Україні страждають, за найскромнішим оцінками, 22 тисячі осіб. І хоча захворювання залишається загалом поки що непереможeним, лікарі запевняють, що комплексні методики із застосуванням сучасних ліків і соціальна реабілітація хворих дають дедалі обнадійливіші результати.

Слід зазначити, що під час роботи симпозіуму українські учасники неодноразово порушували питання про ефективне використання для лікування дітей-інвалідів унікальних природних можливостей нашої країни — таких, як знаменита грязелікарня Євпаторії або ще маловідомий курорт Солоний Лиман на Дніпропетровщині. Хай як би там було, але наступний симпозіум, очевидно, відбудеться у «всеукраїнській здравниці» — Трускавці, куди своїх колег запросив лікар В. Козявкін.

Вадим РИЖКОВ, «День»
Газета: 
Рубрика: