У Iвано-Франківській області під землею можуть опинитися понад 1300 житлових будинків та 23 промислові споруди. Через діяльність дочірнього підприємства «Калійний завод» ВАТ «Оріана» може статися екологічна катастрофа світового масштабу.
Поки лише мешканцям міста Калуша та сіл Хотинь, Кропивник, Сівка-Калуська, Голинь загрожує засолення близько 150 га землі та є небезпечними западини шахтних полів відпрацьованих рудників. Сьогодні загальний об’єм незаповнених порожнин на рудниках заводу перевищує 7,6 млн. кубометрів. Це спричинило небезпеку утворення вирок, карсту, зсувів та інтенсивного просідання ґрунту. Через це у Хотині вже знесено 18 будинків, а їхніх мешканців переселено до безпечних місць.
За даними Державного управління екології та природних ресурсів у Івано-Франківській області, в кар’єрі підприємства накопичено близько 10 млн. кубометрів рідких фракцій. Через брак коштів їх неможливо утилізувати. З опадами продовжує зростати кількість розсолів. Минулого року ДП «Спецгеологорозвідка» провела науково-дослідні роботи з геофізичного контролю за станом дамби сховища. У ході цього дослідження було встановлено три аномальні ділянки, в яких виявлено просочування розсолів. Через це може статися прорив гідроспоруд, у разі чого відходи заллють залізничну станцію, завод «Вінісін» та потраплять у воду річок Лімниця та Дністер. Це спричинить екокатастрофу не тільки державного, а й міжнародного масштабу. Окрім того, враховуючи загальний напрямок руху підземних вод на прилеглій до заводу території, існує реальна загроза засолення Добровлянського родовища прісних вод.
Зараз створено комісію на чолі з губернатором Івано-Франківської області Романом Ткачем, яка найближчим часом повинна розробити низку заходів щодо уникнення цієї трагедії. ДП «Калійний завод» — єдиний виробник калійних добрив в Україні. Підприємство утворено на базі заводу калійних добрив ВАТ «Оріана». До 1996 року завод працював рентабельно. Однак через незадовільне технічне забезпечення, дефіцит обігових коштів та бартерні схеми випуск міндобрив зменшився, а з жовтня 2001 року виробництво взагалі зупинене. Впродовж дев’ятьох кризових років у зоні його діяльності накопичилися природоохоронні проблеми. «Ці проблеми на рівні району і області не вирішити, — зауважує Роман Ткач. — Краще відновити виробництво, ніж час від часу вживати затратні заходи з ліквідації небезпечних явищ». За словами першого заступника начальника Державного управління екології та природних ресурсів Василя Кролика, за попередніми даними, на ліквідацію заводу потрібно понад 300 млн. доларів, а на відновлення виробництва — близько 180 млн., а якби завод не зупинявся, потрібних загроз не було б взагалі — відходи можна було б переробляти і знешкоджувати. «Успішне вирішення екологічних проблем у зоні діяльності ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» можливе лише за умови відновлення виробництва у повному обсязі, — коментує цю ситуацію місцевій пресі Василь Кролик. — До того ж, відновити підприємство дешевше, ніж закрити його. Ми зверталися до Мінпромполітики, щоб галузеву «Програму розвитку виробництва калійних добрив в Україні на 2003— 2007роки» затвердили як державну. Досі підприємство недофінансовувалося, і тому проблеми, в тому числі природоохоронні, залишаються нерозв’язаними».
Комісія дійшла висновків відновити виробництво калійних добрив у повному об’ємі, вивести завод із структури ВАТ «Оріана» та залучити інвесторів для створення спільного підприємства для відновлення виробництва калійних добрив. Обласна державна адміністрація спільно зі спеціалістами обласного Держуправління екології розроблять заходи із запобігання техногенно-екологічним катастрофам у зонах впливу гірничо-видобувних та хімічних підприємств Прикарпаття.