МЗС пропонує партіям «євроатлантичну декларацію»
Перший заступник міністра закордонних справ України Антон Бутейко пропонує політичним партіям, у програмах яких існує чітко зафіксована орієнтація на європейську та євроатлантичну інтеграцію, провести форум і проявити в цьому питанні єдність. А. Бутейко підкреслив, що в декількох державах — кандидатах на вступ до ЄС і НАТО, незважаючи на політичні розбіжності в питаннях внутрішнього розвитку, в тому, що стосується європейської та євроатлантичної інтеграції, є єдність. «Було б добре, якби і в Україні було проведено такий захід», — зазначив він, запропонувавши, що на такому форумі могла б бути прийнята відповідна декларація. На думку Антона Бутейка, було б актуально напередодні виборів, щоб ці партії «пояснювали суспільству, що дає членство в Європейському Союзі та НАТО».
Великі прикрощі соратника Буша
Велике журі присяжних штату Техас пред’явило друге за тиждень звинувачення близькому до президента США Джорджа Буша політикові Тому Делею, який раніше тимчасово склав із себе повноваження лідера республіканців у Палаті представників. На цей раз суд звинувачує його у відмиванні грошей. Минулого тижня політика звинуватили в порушенні законів, що обумовлюють процедуру збору коштів на політичні цілі. Сам конгресмен наполягає на своїй невинності і твердить, що техаські слідчі сфабрикували справу проти нього, виходячи з політичних міркувань. Делей визнає, що надав допомогу в створенні групи людей, яка займалася збором коштів у Техасі, але не брав участі в її подальших діях. Делей має величезний вплив у конгресі та активно лобіює в палаті політику республіканців. Крім того, він вважається одним із ключових збиральників коштів на політичні кампанії президента Джорджа Буша.
ПАРЄ одноголосно засудила Білорусь
Парламентська Асамблея Ради Європи одноголосно прийняла резолюцію з питань насильницьких зникнень у Білорусі. У своєму вступному слові спеціальний доповідач ПАРЄ, депутат від Кіпру Христос Пургурідіс сказав: «Я знайшов переконливі свідчення того, що високопоставлені урядовці Білорусі причетні до зникнень чотирьох політичних опонентів Лукашенка. У тому числі — колишній міністр внутрішніх справ Юрій Сиваков і колишній генеральний прокурор Віктор Шейман. ПАРЄ прийняла резолюцію за моєю доповіддю півтора роки тому. І Шейман, і Сиваков є персонами нон грата і ніколи не зможуть поїхати до Європи та США. Але доки Лукашенко перебуває при владі, вони не будуть покарані за свої злочини». Депутати ПАРЄ одностайно проголосували за пропозицію Пургурідіса спростити процедуру термінового міжнародного втручання в подібних випадках, заборонити амністію для винних у викраденнях людей і розглядати подібні справи на військових трибуналах, передає Хартія’97.
Шредер відступає?
Канцлер Німеччини Герхард Шредер натякнув, що може залишити свої спроби очолити новий уряд країни. Такі слова він вимовив уперше після парламентських виборів, які відбулися у вересні і не принесли переконливої перемоги ні ХДС/ХСС, ні СДПН. Виступаючи на телебаченні, Шредер сказав, що не збирається перешкоджати процесу формування стабільного уряду. «Це не входить до числа моїх прерогатив і не підходить мені як людині», — заявив канцлер і додав, що готовий прийняти будь-яку ухвалу керівництва своєї Соціал-демократичної партії (СДПН). Сама партія, однак, наполягає на тому, що Шредер повинен залишатися главою кабінету. Третій раунд консультацій між двома найбільшими парламентськими партіями Німеччини має початися сьогодні, однак Меркель говорить, що не хоче починати формальних переговорів щодо так званої «великої коаліції» доти, доки СДПН не визнає її прав на пост канцлера.
Францією прокотилася хвиля страйків
Учорашній день став «чорним вівторком» для прем’єр-міністра Франції Домініка де Вільпена, який очолив уряд всього чотири місяці тому. Транспорт та інші комунальні служби Франції працювали з перебоями — профспілки країни організували одноденний загальнонаціональний страйк. Мета — висловити незгоду з економічною політикою уряду, в тому числі з намірами приватизувати державні компанії, а також дати зрозуміти владі, що життя трудящих стає важчим, оскільки на свої гроші вони можуть купувати все менше товарів та послуг. Намір уряду продати фірму SNCM, оператора поромного сполучення, вже призвів до заворушень у Марселі, що тривали тиждень. Співробітники компанії оголосили страйк; інші портові робітники приєдналися до них, і через це тисячі туристів на кілька днів застряли на острові Корсика, передає Бі-Бі-Сі. Учора не працювали більшість поштових відділень та урядових установ. Не вийшли й деякі загальнонаціональні французькі газети. На приміських залізничних сполученнях працював лише кожен третій поїзд. На залізничних вокзалах вишикувалися величезні черги пасажирів. За межами Парижа, за інформацією влади, діяло 40% місцевих поїздів і 60% швидкісних міжміських ліній. Повідомлення про перебої на транспорті надходили також із Марселя, Ліона, Нанта та Руана. Німецький перевізник Lufthansa скасував учора всі рейси до паризького аеропорту імені Шарля де Голля.
У Казахстані реєструють кандидатів на посаду президента
У Казахстані вчора почалася реєстрація кандидатів на посаду президента. Як повідомив секретар Центральної виборчої комісії Володимир Фоос, заяви про висунення подали 18 осіб, із них п’ятеро не склали іспит на знання державної мови, обов’язковий для всіх кандидатів. За станом на вчора протоколи про здачу підписних листів і про перевірку підписів із обласних виборчих комісій до ЦВК надішли лише на одного кандидата — чинного главу держави Нурсултана Назарбаєва. Кандидату на посаду Президента необхідно зібрати підписи одного відсотка від загального числа виборців, які в рівній мірі репрезентують не менше двох третин областей, Алмати і Астану. Зараз, за даними ЦВК, один відсоток від числа громадян республіки, які мають право голосу, становить 85989 осіб. Процес реєстрації кандидатів триватиме до 24 жовтня. З 25 жовтня почнеться передвиборна агітація. Президентські вибори відбудуться в Казахстані 4 грудня.
Президент Литви — за ядерну енергетику
Президент Литви Валдас Адамкус вважає, що Литва повинна негайно взятися за будівництво нового реактора Ігналінської АЕС. «Я гадаю, що ми повинні йти цим шляхом, а не дискутувати, закрити нам чи не закрити Ігналінську АЕС. Почнімо сьогодні створювати майбутнє наших енергетичних джерел», — заявив В. Адамкус в інтерв’ю радіостанції Ziniu. Виконуючи зобов’язання перед ЄС, Литва наприкінці 2004 року вивела з експлуатації перший із двох енергоблоків, а повністю ІАЕС має бути зупинена до 2009 року. Минулого тижня Сейм Литви відхилив пропозицію групи парламентаріїв про подовження термінів експлуатації другого енергоблоку ІАЕС. Пропонувалося продовжити експлуатацію другого енергоблоку до встановлених міжнародними експертами термінів технічно безпечної його експлуатації або доти, доки буде спроектовано, побудовано і пущено новий блок чи реактор атомної електростанції. Таку необхідність автори законопроекту аргументували зростанням цін на нафту та нафтопродукти, а також тим, що саме закриття ІАЕС може викликати різке підвищення тарифів за електроенергію.
