Вітаючи з дев’ятиріччям газету «День», хочу передати слова подяки журналістам та авторам за публікації статей із філософською оцінкою подій, що допомагали мені протягом останніх років правдиво осмислювати і розуміти те, що відбувається в політичному житті країни. Надзвичайно подобаються історичні розповіді про славетні сторінки минулого України, дякую Кларі Гудзик за «Апокрифи», за її наполегливу та послідовну позицію у вирішенні релігійних проблем. Я дуже радий, що газета пропонує сторінки для відгуків читачів, у тому числі й моїх. Думаю, не без впливу газети й ми змінюємося на краще, відгукуючись на благодійні акції, що проводяться газетою, маю на увазі збір книг для бібліотеки с. Чорнухи, у якому і я брав участь, і інші. З великим інтересом не лише сприймаю, але й купую книги із серії «Бібліотеки «Дня», які можуть задовольнити смак будь-якого бібліофіла. Відношу себе до категорії активних читачів, друзів газети, і намагаюся по можливості бути присутнім на акціях-презентаціях книг. Неодноразово відвідуючи фотовиставки «Дня», які відображають різноманітну панораму життя нашої країни, я піймав себе на думці, що це єдиний захід газети, в якому я не брав участі. Цього року переконав себе подати на популярний фотоконкурс «Дня» фотографію тридцятирічної давності. На фото: віз із сіном, запряжений конем, на фоні квітучої яблуні, на возі купа хлопчиків та дівчаток 3—5 років, які напружено спрямували погляди в об’єктив, ніби вони намагалися вдивитися в наступний ДЕНЬ в очікуванні чогось незвичайного... Цю молодь я знаю всю по іменах, вони виросли на моїх очах, їм тепер за тридцять. Для себе я назвав знімок: «Погляд із XX століття». Я не дуже засмутився, що фото не потрапило до експозиції виставки, воно не могло конкурувати з мистецтвом сучасної фотографії, для мене було важливим і головним бути її учасником і бути присутнім на її відкритті. Газета «День» не схожа на більшість видань, і в цьому її перевага. Щиро бажаю творчих успіхів.
Із глибокою повагою Борис ФІЛІПЧЕНКО Бровари
