Вчора Конституційний Суд України після довгої та тривалої внутрішньої дискусії виніс остаточний вердикт щодо проекту Закону «Про внесення змін до Конституції України» під номером 3207-1. Документ визнано таким, що не суперечить чинному законодавству. За відповідне рішення проголосували 10 суддів, проти — 4. Законопроект 3207-1 має на меті вдосконалити систему місцевого самоврядування, для чого пропонується внести зміни до статей 85, 118, 119, 133, 140, 141 і 143 Конституції. Відповідно до норм закону, в Україні з’являється нова адміністративно-територіальна одиниця — «громада», в якій будуть об’єднані мешканці одного або декількох населених пунктів. Також, відповідно до ідеології закону, будуть ліквідовані районні державні адміністрації, а обласні держадміністрації виконуватимуть функції контролю та нагляду за дотриманням законності рішень органів місцевого самоврядування — на зразок французьких префектур. Також зміни торкнуться особливостей функціонування місцевого самоврядування в містах Київ та Севастополь, — мери цих міст не зможуть паралельно займати посади голів Київської та Севастопольської державних адміністрацій.
За словами голови КС Миколи Селівона, в цілому зміни, запропоновані цим документом, відповідають так званій громадівській теорії місцевого самоврядування, на основі якої побудована система місцевого самоврядування в Європі. Запропоновані зміни наділять органи місцевої влади компетенцією вирішувати справи місцевого значення виключно власними силами. Так, наприклад, обласні ради матимуть можливість створювати власні виконавчі органи, до яких перейде значна частина повноважень теперішніх обласних державних адміністрацій.
Попри райдужні перспективи для місцевого самоврядування, КС висловив деякі зауваження стосовно окремих положень змін до Конституції. Так, згідно перехідних положень цього законопроекту, він вступає в дію з дня проведення виборів до місцевих рад, які відбудуться у березні наступного року. Проте на думку суду, було б доцільніше чітко визначити механізми функціонування районних держадміністрацій та органів місцевого самоврядування до формування нового складу місцевих рад. На думку голови КС Миколи Селівона, неможливо буде ліквідувати районні адміністрації за один день, для цього потрібен буде деякий час, а також прийняття кількох супутніх законопроектів, які більш чітко випишуть функції та повноваження органів місцевого самоврядування та державних адміністрацій на місцях.
Крім суто законодавчих тонкощів політичної реформи, Микола Селівон під час спілкування з журналістами також торкнувся проблем, безпосередньо пов’язаних з функціонуванням Коституційного Суду. За словами голови КС, «сьогоднішня ситуація з поповненням складу Конституційного Суду деякою мірою підриває основи функціонування державної влади в плані її поділу на законодавчу, виконавчу й судову». Це дуже суттєве зауваження. Нагадаємо, раніше в інтерв’ю «Дню» тоді ще віце-прем’єр М. Томенко зазначав, що делегування суддів до КС пов’язується владою з відношенням потенційних кандидатів до політреформи. Власне бажання президентського оточення скасувати політреформу через КС не є таємницею. Як відомо, сьогодні у складі суду працюють 14 суддів, також зберігаються дві вакансії від Верховної Ради, одна — від Президента України, одна — від з’їзду суддів. Саме відсутністю повного складу Конституційного Суду його голова аргументував затримку із виробленням висновків щодо законопроекту №3207, який, як відомо, був затверджений Верховною Радою ще у грудні минулого року під час відомого «пакетного» голосування. Саме через це введення в дію політичної реформи відклалося у часі, а не відбулося з 1 вересня 2005 року. У зв’язку з цим Микола Селівон запропонував реформувати систему ротації суддів Конституційного Суду, аби в подальшому не виникало ситуацій, за яких суд упродовж довгого часу не може повноцінно виконувати свої функції. На його думку, виходом з цієї ситуації може стати запровадження принципу, за яким формується сенат США, коли сенатори змінюються почергово, а не всі одразу.
Iз огляду на позитивні висновки КС, сьогодні можна з упевненістю говорити про те, що юридичних «зачіпок» для скасування реформи поменшало. Політреформа автоматично вступає в силу з 1 січня 2006 року. Якщо нічого непередбаченого не трапиться, то уже з нового року Україна стане парламентсько-президентською республікою.
