Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Загубився хлопчик...»

19 серпня, 2005 - 00:00

Ось і літо практично пройшло. Однак за програмним наповненням наших телеканалів цього не скажеш — осінь, що наближається, вгадується лише за освітньою тематикою, що з’явилася на екранах телевізорів. Щодо іншого, в нас все як і раніше мляво й сонно, як у Жванецького, коли на пляжі крізь розмірений шум прибою проривається з пляжної радіоточки «Загубився хлопчик… Ненормальну матусю просять підійти звідки завгодно…». Ось і новини останнього тижня подавалися за таким принципом. Й у цій новинній каші домінували чомусь події, якщо й не другорядні, то й не найважливіші. То маніяка піймали, то літак розбився. Жах, звичайно, але це все ж новини, а не спецвипуски «медицини катастроф». Із загальної купи страшних і жахливих подій пробиваються загалом не менш важливі для кожного зведення. Про те, що нам таки зібралися влаштувати солодке життя, викинувши на ринок цукор із Держрезерву, що ціни на нафтопродукти не надто стукнуть нас до осені по голові, що вартість нерухомості знову зростає, хоч і так уже досягла гуліверівських розмірів. Але, мабуть, найцікавішою була інформація в підсумковому «ТСН» («1+1») про чиновників-сумісників. Нагадаємо, що Президент підписав закон, який відміняє 15 актів про призначення на різні посади таких чиновників. Тільки механізму відсторонення поки немає, та й Президент у відпустці, як, проте, й сумісники. А прем’єр у свою чергу оголосила про те, що крісла й портфелі вільні, тому що «це той випадок, коли закони не обговорюються, а виконуються». Загалом, «всі в сад»! Ні, це радує, що у нас все ще є «випадки», коли закони виконуються. Хоча спікер, наприклад, з прем’єром не погоджується. Він запевняє, що всі заяви від депутатів- чиновників про відмову від депутатства є. Проблема в тому, що парламент не працює — канікули. «Правова колізія», що проявилася, дала журналістам можливість передбачити, що або прем’єра не правильно проінформували, або вся справа в тому, що серед цих п’ятнадцяти — Петро Порошенко, «давній опонент Тимошенко», як було сказано в програмі. Причину такого ставлення прем’єра до «опонента» пояснив Олександр Мороз, який заявив, що Порошенко втручається в кадрову політику всіх структур влади, в усіх регіонах, і це доказ того, що він виконує функції, на які не має права — як секретар РНБО. Вся ця історія з сумісниками, безумовно, мала б стати початком масштабного інформаційного скандалу, внаслідок якого народу, можливо, стало б зрозуміліше, що там діється у верхах, які важелі впливають на механізм прийняття рішень, що за відносини у вищих чиновників і чому вони саме такі. Але марно телеглядачі чекали подробиць, тема знову «пішла в тінь».

Зате за наближення 1 вересня вхопилися всі телеканали. На телеекранах вчастив міністр освіти, «5 канал» почав досліджувати питання, чи потрібно вводити в шкільний курс історії період помаранчевої революції, і вникати в деталі протистояння в Криму з приводу небажання там вивчати державну мову. Крім глобальних шкільних аспектів розкручуються і супутні. Наприклад, «Ера» в одному з ефірів показала репортаж про поліграфічні «знахідки» виробників шкільного приладдя. Так, з обкладинки одного зі щоденників на учнів поглядає напівоголена красуня із закликом пограти у «мобільну» гру. Тобто «піймати» на дисплеї її частини тіла, що з’являються, і таким чином «набирати очки». Чудово, правда? Чи варто сумніватися, що спостерігаючи таких «ловців» вчителі й справді «озвіріють».

Не обійшли увагою наші канали й дні народження відомих Левів — і Леоніда Кучми, і Олександра Омельченка, і про Фіделя Кастро не забули. «Інтер» повідомив, що поки він володарює на Кубі, в США змінилося 10 президентів. А син політичного тата-довгожителя відзначив його ювілей відкриттям фотовиставки. Шкода, що не повідомили, чи супроводився ювілей феєрверком, а то «ICTV» надало ціновий розклад на це світлове шоу. За даними телеканалу, хвилина задоволення, не чужого й українцям, — в середньому 100 доларів. І нічого, є клієнти, готові викласти за розвагу й 100 тис. доларів. Зростає добробут нашого народу! Чи окремих його представників…

Проте, й серед представників журналістської професії зустрічаються особистості дуже навіть примітні. Один із фільмів циклу «Неймовірні історії» (СТБ) був, наприклад, присвячений колишньому шулеру, який потім порвав зі своїм темним минулим і став… телеведучим. І навіть зовнішність змінив, зробивши пластичну операцію під спостереженням телекамер. Оце хлопець! А нам ще говорять про інформаційне кілерство, коли навіть із шахрайством люди готові розлучитися заради нашої професії…

Оксана ТИХОНЧУК, «Вечірній Миколаїв», спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: