Дні українського кіно в... Україні
10 років тому Головне управління культури оголосило, що поверне до життя кінотеатри. Вийшло так чи ні, вирішувати вам. Проте наразі, у 2005 році, другим етапом задуму стає повернення в них і українського кіно. Як планується, днями кінофестивалю «Нове кіно України», що проходитиме з 24 серпня по 11 вересня, це аж ніяк не обмежиться. Очікується, що культурне стимулювання таких показів розтягнеться чи не на рік... До речі, всі покази будуть платними, аби не клеймити українця комплексом культурної меншовартості відносно іноземних картин. А от впродовж пост-фестиваля ця українська популяризація, зазвичай короткометражних фільмів, втілиться на умовах до головного показу у всіх кінотеатрах. Вийде щось на кшталт «дайджестів». Самі ж організатори, Головне управління культури і Національна спілка кінематографістів України, переконані, що незабаром українське кіно таки здивує світ. І хоча подібні закиди видаються надто помпезними, все ж факт наявності на «озброєнні» молодих і дійсно талановитих митців подіти нікуди. До того ж, передумови для створення самих картин, хоч і скромні, а таки існують... Спочатку, тільки замислюючи захід, були сумніви стосовно самої фестивальної програми: може, ретро? Поза тим, йдучи назустріч директорам кінотеатрів, було вирішено, що все ж показуватимуть стрічки, створені у період 2004-2005 років. Більшою мірою сюди увійшли ігрові та неігрові фільми, представлені у цьогорічній «Відкритій ночі». Крім того, уже традиційні «Настроювач» Кіри Муратової та «Путівник» Олександра Шапіро. Заплановано показ документальних та анімаційних фільмів, повідомляє Валентина ОЛІЙНИК.
«Новий Акрополь» відроджує Кременецький ботанічний сад
Волонтерська група культурологічної асоціації «Новий Акрополь», до складу якої входять представники з Києва та інших міст України, приїхали вже вчетверте до Кременця, що на Тернопільщині. За рекомендацією Міністерства охорони навколишнього природного середовища України волонтери допомагають працівникам Кременецького ботанічного саду відроджувати красу цього заповідника. Територія ботанічного саду складає 230 гектарів, тому обробляти її незначній кількості штатних природолюбів не під силу. Наступного року Кременецький ботанічний сад святкуватиме 200-річчя. Це один із найстаріших ботанічних садів не лише в Україні, але й у світі. Борис МАШЛЯНКА, Тернопіль.
Донецьким храмам потрібна охорона
У ніч на 9 серпня в Донецьку стався черговий напад вандалів на храм преподобного Сергія Радонезького. Було розбито 27 вікон. За словами правоохоронців, цей випадок можна розцінювати як черговий етап у ланцюгу схожих подій, що останнім часом почастішали на Донеччині. Рiч у тiм, що буквально тиждень тому на цей храм також було скоєно напад вандалів. Тоді невідомі молодики просто під час служби почали викрикувати образи на адресу Православної церкви та плювати на ікону Сергія Радонезького. При цьому богохульники кричали, що вони сатаністи, і що тепер їх у Донецьку багато, тому вже зовсім скоро вони знов заявлять про себе. Цілком можливо, що розбиті вікна якраз і є черговою «заявою» про поновлення діяльності сатаністської секти в Донбасі. Як розповів начальник відділу у справах релігій Донецької облдержадміністрації Геннадій Костенко, останнього разу сатаністи Донбасу заявляли про себе п’ять років тому. Тоді п’яні члени секти, що складалася переважно з учнів місцевого ПТУ, увірвалися до храму під час служби й влаштували танці прямо на престолі. Крім того, приблизно тоді ж сатаністи досить активно проводили ритуальні обряди та жертвування на кладовищах. Однак, після того, як групу сектантів було спіймано співробітниками міліції, а їхнього ватажка було визнано душевно хворим і поміщено до клініки, такі явища на Донеччині більше не повторювалися. І от тепер вони знову з’явилися в шахтарському регіоні, що дуже стурбувало священнослужителів Донеччини, які всерйоз переживають не тільки за порядок у своїх храмах, але і за безпеку прочан. Як повідомила начальник Центру зі зв’язків із громадськістю УМВС України в Донецькій області Вікторія Кушнір, сьогодні охорона храмів практично не здійснюється: як правило, громадський порядок забезпечується лише в дні великих свят. Тоді до церков направляються наряди міліції, які там чергують цілодобово. Якщо ж священнослужитель вважає за необхідне постійно охороняти храм, то він повинен укласти спеціальний договір iз державною службою охорони на платній основі. Однак, як заявив на прес-конференції донецький міський голова Олександр Лук’янченко, він вирішив взяти охорону церков шахтарської столиці під особистий контроль. Крім того, О. Лук’янченко від імені донетчан вибачився перед митрополитом Донецьким і Маріупольським Іларіоном за те, що цей інцидент стався на території міста. Ганна ХРИПУНКОВА, «День».
Продовження мас-медійного скандалу на Закарпатті
Колектив тижневика «Карпати Ігаз Со» розповсюдив «Лист останньої надії», в якому керівника області Віктора Балогу звинувачують у намаганні «підпорядкувати собі незалежну угорськомовну пресу краю». Це вже другий виток конфлікту обласної влади і «Карпати Ігаз Со» після того, як Закарпатська ОДА, користуючись правом одного із засновників газети, звільнила головного редактора Елеміра Кевсегі у квітні цього року. Нового керівника колектив не визнає і вбачає в цій історії «провокацію етнонаціонального характеру, що може суттєво вплинути на міжетнічні відносини й стабільність в регіоні». «Саме тому звертаємось до української журналістської громади, наших колег у нових умовах української журналістики допомогти нам відстояти свої права журналістів», — йдеться у листі. Нагадаємо, у конфлікті з губернатором через судові позови останнього перебувають три обласних газети: «Старий Замок — Паланок», «Неділя. Тиждень» та «РІО». В.Балога позивається проти цих видань через інтерв’ю нардепа Сергія Ратушняка, які, на думку керівника ОДА, «заповнені майже виключно брудом і примітивними образами на мою адресу». Наталка ПОПОВИЧ, Ужгород.
