Що це ми їмо? А що за хімію використовуємо в побуті? Адже дуже часто все це вироблене за кордоном і хтозна за якими стандартами. Чи є за цим якийсь контроль? За відповіддю йдемо до Центрального митного управління лабораторних досліджень і експертної роботи, яке, до речі, нещодавно відсвяткувало новосілля.
Відділ дослідження товарів органічного походження і нафтопродуктів. Величезний апарат (універсальний прилад для визначення октанових чисел усіх видів палива), чимось схожий на самогонний, спроможний видати повний хімічний аналіз якості бензину. Співробітники лабораторії стверджують, що в країні лише п’ять таких «машин».
У відділі досліджень безалкогольної продукції та рідин, які містять спирт, дізнаємося, з чого виготовляють вино. Зі слів начальника відділу Світлани Шемшур, фальсифікатори змішують у певних пропорціях спирт, кислоту, барвник чи, в кращому разі, екстракт бузини. Всього спектра органічних кислот, який повинен бути, в такому вині немає й близько. Додають цукор, ароматизатор, добре, якщо хлюпнуть вижимки з винограду. Хоча б щось виноградне буде. Але частіше заправляють вижимками з червоного буряка. Шемшур наливає у склянку винний ароматизатор «Ізабелла» і розбавляє його водою. Кімнатою лине знайомий запах кріпленого вина. І п’є (!!!). Бажаючих повторити «смертельний номер» серед присутніх немає. А зі слів експерта, напій зовсім не смачний. «Доводиться іноді куштувати ароматизатор на смак. Він може бути гірким, а часом у нього додають замінник цукру. І така бурда повинна вже інакше декларуватися», — розказує фахівець. Що ж тоді можна пити? — дивуються журналісти.
— Пиво чи сухе грузинське вино, — сміється Шемшур. — Але точно не Кока-Колу (читай — ортофосфорну кислоту — перетворювач іржі), і не Спрайт (читай — засіб для видалення накипу).
Голова Держмитслужби України Володимир Скомаровський, який щойно перерізав стрічку цього центру митних досліджень, що стоїть на варті нашого здоров’я, обіцяє найближчим часом видати наказ і відрегулювати в ньому обсяг хімічних речовин у продуктах харчування на рівні європейських норм. «Якщо в експертному висновку буде результат про те, що та або інша добавка шкодить здоров’ю, митниця буде знищувати вантаж», — говорить людина, якій надане право давати «добро» добросовісним і якісним поставкам і покладати край намаганням фальсифікаторів і контрабандистів.
Заходимо ще й до музею лабораторного управління — царство виявленої фальсифікації. На столах барвники, замінники, розпушувачі, одним словом — псевдоекспорт або невдала спроба ухилення від сплати податків чи отримати незаконно відшкодування ПДВ. Тут очі розбігаються, але не від захоплення, а від жаху. Біля коробочок з-під дорогих парфумів примостились одеколони типу «Дипломат» і «Гвоздика». Одна з донецьких компаній експортувала їх за ціною від 40 до 70 гривень за флакон. Хоча коштують вони не більше ніж дві гривні. Палену горілку «Російський постріл» у негерметичних пляшках вивозили за 174 гривні. Поряд у пластмасовому відерці сухий спирт. Однорідна бузкова маса на вигляд мало чим відрізняється від миючого засобу. Так його й намагалися ввезти на територію України. Але не вийшло. На паперових п’єдесталах барвники і концентровані ароматизатори. Вода легко перетворює цю хімію в напої та соки. І печиво тут можна спекти в основному з розпушувача тіста, ароматизатора та замінника цукру. Кава також із замінника. А ось це взагалі важко собі уявити: вершки зроблено з риб’ячого жиру, змішаного з пальмовою олією й ароматизатором. У Європі в готовому продукті може бути не більше ніж 5% таких штучних компонентів. У нас цей показник досягає 30—50%. І в результаті є можливим отримати виразку шлунка й порушення обміну речовин. Завдаючи шкоди здоров’ю, шкодимо й бюджету. Всі продукти мають різну ставку митного збору. Наприклад, у соєвих товарах варіацій на тему оподаткування п’ять. Тому важливо якісно виконати їхню лабораторну перевірку.
