За наказом Міністерства освіти та науки зарахування студентів-буджетникiв на перший курс у державних вищих навчальних закладах має закінчитися до 1 серпня. Хоча вступні іспити й залишилися позаду, напруження в приймальних комісіях, та й у багатьох абітурієнтів ще не спадає. Ті, хто долали прохідний бар’єр за балами одночасно в кількох навчальних закладах або на кілька факультетів, тепер визначаються з вибором. Наказ про їхнє зарахування віддадуть лише на основі заміни копії атестата на його оригінал. Тож ті, хто склали іспити на грані прохідного бала, ще не втратили шансу стати студентами цього навчального року — адже хтось із успішніших абітурієнтів-конкурентів може вибрати для навчання інше місце.
Однією з особливостей вступної кампанії цього року стало розширення діапазону «тестового» прийому іспитів. На вступні тести, за словами міністра освіти й науки Станіслава Ніколаєнка, цього року перейшла тільки половина вищих навчальних закладів. Усупереч рекомендаціям міністерства в багатьох університетах, як і раніше, приймали іспити в усній формі. Позитивною новиною нинішнього року стали іспити в навчальних закладах системи МВС і Міноборони. Перші — відправили на перевірку до Києва всі письмові екзаменаційні роботи з усіх вузів свого відомства. Другі — зібрали всіх своїх абітурієнтів в одному місці (на полігоні) та в один і той самий час, а перевіряти екзаменаційні роботи запросили викладачів iз інших вузів. До речі, загалом по країні нашими університетами зараз керують 22 відомства, а диктовані ними правила не завжди збігаються з позицією Міністерства освіти та навіть розпорядженнями уряду. Наприклад, як з’ясувала інспекція Міністерства освіти і науки, в Харківській зооветеринарній академії (відомчий вищий навчальний заклад Агропрому) планувалося співвідношення бюджетних і контрактних місць як 37% до 63% на користь «платників». Це в той час, коли Президент України задекларував співвідношення «50% на 50%». А регулюють діяльність наших університетів близько 200 законодавчих документів.
Унікальність же нинішнього вступного сезону проявилася й у тому, що кількість випускників вищих навчальних закладів цього року практично збіглася з чисельністю випускників 11 класів — позначилися демографічні проблеми. А кількість місць на держбюджет по вищих навчальних закладах, технікумах і ПТУ разом узятим практично забезпечувала кожному випускнику школи безплатну освіту. Звідки ж конкурси на деякі спеціальності, що доходять до 15 осіб на місце? Це пояснюється високою популярністю вищої освіти, здобутої у відомих вузах країни, а також «модою» на певні професії (потреби ринку в нас поки що мало враховують). У четвер на черговій колегії Міністерства освіти та науки ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віктор Скопенко заявив: «Чутки про те, що конкурс у наш університет різко зменшився, не відповідають дійсності. На 2300 бюджетних місць подали понад вісім тисяч заяв. На деякі факультети на одне місце претендували 5—7 медалістів. Проте аж ніяк не всі підтвердили якість «медальних» знань — кожен десятий медаліст на першому іспиті отримав «двійку». Це не лише позбавило його пільг на вступ, а й закрило шлях до подальшого складання іспитів. Я вважаю, що пільги на вступ до вищих навчальних закладів треба ліквідувати. У мене цього року виникла досить неоднозначна ситуація. Вісімнадцять переможців Міжнародної олімпіади з історії подали заяви на спеціальність «міжнародні відносини», відмовившись від запропонованого їм історичного факультету. Ми були вимушені згідно із законом зарахувати їх без іспитів на «міжнародні відносини», оскільки профільним іспитом на цю спеціальність є історія. Проте коли перевірили їхні знання з іноземних мов, вони показали дуже низький рівень. Складна ситуація й із чорнобильцями. Часто вони здають всі іспити на «трійки» (мінімальний позитивний бал) — і стають завдяки пільгам студентами. Водночас для решти абітурієнтів із трьох вступних іспитів прохідними є 14 балів!»
У гонитві за «липовими» пільгами відзначилися абітурієнти Одеси. У приймальні комісії вищих навчальних закладів міста подали близько 80 підроблених свідоцтв про смерть батьків. Таким чином фальсифікатори намагалися уникнути конкурсу, використовуючи право сиріт на позаконкурсне зарахування на навчання. Як стало відомо в Міністерстві освіти та науки, в інших містах також зафіксовані факти подання фальшивих посвідчень — інвалідів I—II груп, потерпілих від Чорнобильської катастрофи...
Із кожним роком ускладнюється в нас шлях до магістерської освіти. Цього року дедалі більша кількість вузів запропонували бакалаврам, які бажають продовжити освіту за магістерськими програмами, складати вступні іспити. Експерти вбачають у цьому додаткову можливість для моніторингу якості знань. Болонський процес стимулював пошук шляхів, що роблять працездатним випускника вищого навчального закладу вже на рівні бакалавра. Зараз переглядають каталог професій і спеціальностей та визначають ті, де вистачить і бакалаврського рівня. Є пропозиції збільшити в програмі бакалаврів професійну складову за рахунок перенесення інститутських курсів з історії, ділової української мови в шкільний курс і за рахунок зменшення годин на політологію. Поставлене питання про те, що норми навантаження у викладачів університетів завищені, і в результаті вони не в змозі приділяти достатньо уваги кожному студенту. Зараз у нас на одного викладача припадають близько 15 студентів, тоді як у розвинених країнах ця цифра становить менше восьми.
