У нашого Президента є шанс відрізнитися від всього світу — отримати в персональне користування яхту з титановим корпусом. Цей проект вирішило запропонувати йому ВАТ «Приморець», створене на основі феодосійського заводу «Море» (за часів СРСР це підприємство було провідним виробником підводних катерів і пасажирських суден на підводних крилах з алюмінієвих сплавів). Суднобудівники зважилися на такий крок, тому що стурбовані іміджем Президента, якому хороша яхта так само необхідна для гідного представництва на міжнародному рівні, як і красива супутниця.
Проте, мабуть, проблема тут зовсім не в престижі країни та її Президента. Справа, швидше за все, в труднощах, які переживає вітчизняне суднобудування. Ось і вирішило воно привернути до себе і своїх можливостей увагу й довести, що наші яхти будуть анітрохи не гірші будь-яких іноземних, і більш за те — що ми здатні навіть створити унікальний проект, який не має аналогів. На цей час у світі є лише одна титанова яхта, збудована японцями. Але японський варіант, у порівнянні з підготовлюваним українським, дуже невеликий — 13 метрів. Українське судно для президентських забав характеризується як швидкохідна круїзна моторна яхта класу Galaxi довжиною 42,3 метра, осіданням 2,2 метра, максимальною швидкістю 32 вузла і дальністю плавання — тисячу миль.
Відповідаючи на запитання журналістів про вартість такої яхти, комерційний директор «Приморця» Ляшенко відзначив, що за міжнародними цінами сорокаметрова моторна яхта на Московському суднобудівному заводі може коштувати від $14 до $18 млн., в Австралії та Німеччині — $1 млн. за кожен метр в довжину: «Ми ж можемо збудувати повністю алюмінієву яхту значно дешевше, але все залежатиме від побажань в інтер’єрі».
Суднобудівники, звичайно, чули про те, що Президент не надто береже народну копійку й збирається будувати собі нові резиденції та дачі. Тому вони сподіваються, що й у них є шанс отримати вигідне ексклюзивне замовлення. І дійсно, чому б нашому Президенту не користуватися яхтою? І чому б не титановою? Правда, золота була б ще краща в сенсі шику й стійкості до корозії. І ще невідомо, як би поставився до такої пропозиції Президент. Повністю виключити відомий пісенний афоризм «может, дам» поки неможливо. Як і те, що він виявить турботу про інтереси платників податків і з ганьбою прожене потенційних бюджетних розтринькувачів.
Але, можливо, Президент при цьому пригадає також і про те, що Україна, яка будувала за радянських часів безліч суден і отримала у спадщину третину верфей СРСР, сьогодні представлена на світовому ринку суднобудування надто слабо тільки тому, що її суднобудування, м’яко кажучи, занепадає. І що програма зі щорічного нарощування мільйона робочих місць, яку декларував Президент, може використати також і потенціал цієї галузі. Скажімо, за такою схемою: збудували яхту для українського Президента, а потім отримали ще 100 (ну нехай 10) замовлень на подібні (чи навіть менші — їм до нашого рівня не дотягнутися) судна. Поки ж з цим у нас не густо.
«Приморцю», як повідомив Ляшенко, вдалося увірвати два замовлення на дві 12-метрові яхти для В’єтнаму, одну — для Росії, а також на два катамарани для Швейцарії. До кінця року підприємство планує здати також кілька маленьких рибальських човнів у Голландію. Однак введення ПДВ навіть на тимчасове ввезення комплектуючих і хронічна заборгованість з його відшкодування примусили західних партнерів відмовитися від співпраці з українськими компаніями. І це при тому, що у суднобудування і без того проблем вистачає.
Так що ще одна версія щодо ідеї будівництва президентської яхти породжена безвихідністю. Адже вона необхідна насамперед суднобудівникам. І $40 млн., на їхній погляд, — крапля в морі серед витрат уряду. Але проблема в тому, що люди, які стояли на Майдані, можуть і не зрозуміти, навіщо народному улюбленцю титанова яхта.
