Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

20 липня, 2005 - 00:00

20 липня

Коли втомлений після нелегкого робочого дня стоїш на пероні та очікуєш електричку, яка за розкладом ходить з перервами у півтори — дві години, до того ж полюбляє запізнюватись, мимохідь починаєш замислюватись над нашим українським залізничним сервісом. Чому ціни підвищуються, контроль над безквитковими пасажирами стає жорсткішим, а сервіс не просто на тому ж рівні, але й погіршився? Адже це не мислимо доїхати з комфортом у переповненій електричці. А вона не може бути не переповнена, адже з кожним новим розкладом електропоїздів стає все менше. Можливо, керівництво залізниці вважає, що завдяки турнікетам на перонах та жорсткому контролю безквиткових пасажирів їх казна отримує достатньо коштів, тому можна зменшити кількість електропотягів? А люди? А кого вони цікавлять? Невже це справді так?

Наталія КАМІНСЬКА, Київська область
Газета: