На ринках України строкате розмаїття: полуниці, вишня, черешня, малина. І всього вдосталь. Однак господині беруть потроху — в основному, щоб побалувати діток. Час варення та консервації, судячи з цін на ягоди, ще не настав, а судячи з цін на цукор, які вже підскочили, — якраз. Але люди поки не створюють ажіотажу й навколо цукру. Чого чекають? Можливо, вірять, що уряду, всупереч ринковим традиціям, вдасться в період передзимової заготівлі фруктів населенням знизити нинішню рекордну ціну (на ринках Києва 50-кілограмовий мішок коштує 225 гривень, а кілограм — 4,5 гривні)?
Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко заявляє, що однією з причин підвищення цін на цукор у країні є те, що Верховна Рада не приймає урядовий законопроект про інтервенцію на продовольчі ринки. Ю. Тимошенко відзначила, що уряд відчував можливе сезонне підвищення цін, і тому ще два місяці тому направив до Верховної Ради відповідний законопроект. За словами прем’єра, головною причиною того, що за 2 місяці парламент не може прийняти законопроект, є «політична конкуренція». Що вона мала на увазі? «Два місяці — ми не змогли провести через парламент цей законопроект. Чому? Дуже важливе запитання. Тому що сьогодні влада нова, а парламент, на жаль, зберігся у старому складі, — відзначила Ю. Тимошенко і розповіла також про те, що нова влада була «у меншості в цьому парламенті», і «зараз намагається показати: подивіться, як погано працює влада і притримує ті закони, які просто дуже необхідні сьогодні суспільству». Словом, уряд адресує парламенту відповідальність за зростаючі ціни. А отже, і за інфляцію, в якій, безумовно, у зв’язку з виборами, що наближаються, вкрай не зацікавлений.
Українські прикордонники, як повідомляє Держприкордонслужба, затримали 182 тонни контрабандного цукру, що майже в 13 разів більше, ніж за перші п’ять місяців поточного року.
Чому б раптом така активність? Чи не тому, що солодкий потік через кордон настільки виріс, що його просто неможливо не помічати? За даними джерел «Дня», в окремі тижні до країни заходило по 10—15 тисяч тонн. Тоді як ще на самому початку червня, коли в країні спостерігалися не дуже зрозумілі симптоми зростання цукрових цін, «День», за словами фахівців повідомляв, що кордон України перетинає 200— 300 тонн нелегального цукру на день. Так що червневий «улов» прикордонників дуже великим не назвеш.
Інше питання, хто прикриває поставки до України такої контрабанди і кому вигідний нелегальний цукор? Олігархам, які не бажають знижувати конкурентоспроможність, а тим більше рентабельність своєї кондитерської продукції? Може, уряду, у якого сьогодні немає законодавчих можливостей для зниження цін?
Проте уряд все-таки вживає заходів, але вони, мабуть, не мають належного впливу на ринок. Так, Держкомрезерв у травні і на початку червня реалізовував на ринку 20 тисяч тонн цукру. У другому-третьому кварталах цього року йому доручено реалізувати (через торги за участі підприємств торгівлі та Укоопспілки) ще 55 тисяч тонн, збільшивши тим самим на 22 тис. тонн заплановані обсяги продажу цієї продукції з держрезерву.
Раніше секретар РНБО Петро Порошенко вже робив вербальну інтервенцію на цей ринок. «Уряд, відповідні міністерства, апарат РНБО готують низку заходів, щоб стабілізувати ситуацію на ринку цукру», — стверджував він і пояснював, що цукор ввозитимуть не комерційні структури, а Агрофонд (щойно створений, який практично не має для цього можливостей. — Авт.).
«У балансі цукру існує величезна і жодним чином не контрольована складова — контрабанда, — сказав «Дню» експерт інформагентства АПК-Інформ Андрій Панкратов, — тому існують різні версії результативності запропонованого урядом законопроекту». За даними асоціації «Укрцукор», завозити цей продукт до країни не треба було б, тому що цукру вистачить, і навіть залишаться величезні кінцеві запаси. Наша версія: 150—200 тисяч тонн треба завезти. А урядовий законопроект передбачає ввезення 200 тисяч тонн. Якраз до нового урожаю ми їх і з’їмо. Але проблема, на думку експерта, полягає в тому, чи ввезуть це все відразу (що може просто обвалити ринок) чи поступово, залежно від ситуації. А ще є запитання: коли? Чи не тоді, коли неквапливі наші бабусі на збиток сімейним доходам усе-таки закуплять рекордно дорогий цукор, щоб порадувати внуків свіжим ароматним варенням?
