Вірогідно, що наступного вівторка, 14 червня, на пожвавлених трасах, які ведуть і до державного кордону України з Польщею, з’являться селянські пікети. Таким чином волинські селяни мають висловити свій протест проти низьких закупівельних цін на молоко, а також проти «молочних олігархів».
Про те, що вдадуться до страйку й перекриття доріг біля сіл Копачівка Ковельського та Затурці і Війниця Локачинського районів, об’єднання сільських лідерів Волині давно попереджало. Оскільки колгоспи у більшості сіл наказали давно жити, а «вільні» селяни не мають чим обробляти несподівано отриману «спадщину» у вигляді землі, то корівчина для більшості волинських господарів є справді годувальницею. Але на «великому молоці» наживаються не виробники, а переробники. Нині закупівельні ціни в деяких населених пунктах (звідки не добратися до міського ринку) впали до зневажливої ціни у… 40 копійок за літр повноцінного продукту, з якого переробники «витягнуть»сметану, масло й вершки…
Чи стане 14 червня «чорним вівторком» для молочних монополістів? Але об’єднання сільських лідерів Волині закликало цього дня всіх селян області утриматися від здачі молока на молокопункти, блокувати молокопереробні підприємства, перекрити дороги, а населення Волині — не купувати цього дня молочні продукти у магазинах «на знак солідарності з селянами». Власники домашніх міні-заводів, якими є їхні корівчини, вимагають від уряду затвердити мінімальні закупівельні ціни на молоко на рівні однієї гривні, а також змусити переробників укласти з ними угоди.
Деякі спроби боротьби за свої права й добробут у волинських селян вже були. Коли позаторік ціна за літр молока впала до 35 копійок (а пляшка газованої води невідомого походження коштувала й коштує зо дві гривні), деякі села припинили здачу молока, виливали його у корита свиням, а відбірним сиром годували курей та горобців… Проте згодом селяни, у яких просто нема іншого заробітку, крім «молочного», здалися. Але тоді вони не мали «вождя», яким нині виступає об’єднання сільських лідерів Волині…
