Віктор Янукович учора все-таки з’явився в столичне Управління з боротьби з організованою злочинністю на допит як свідок у справі про виділення 4,8 млн. грн. із резервного фонду на закупівлю обладнання для Донецького аеропорту. У розмові з журналістами, які чекали на нього перед будівлею УБОЗ, екс-прем’єр заявив, що справа, за якою його викликають, — «питання дуже просте»: в аеропорту, мовляв, був аварійний склад обладнання, і «був випадок, який змусив владу вирішувати це питання негайно, бо була аварійна ситуація». «Це великий промисловий регіон, тому влада шукала різних джерел фінансування. У тому числі було звернення Міністерства фінансів. Це питання вивчали з допомогою експертів, і фінансування держбюджету становило 15% усієї загальної суми...», — повідомив В. Янукович. Голова Партії регіонів також назвав те, що відбувається, «політичним замовленням»: «На мій погляд, таким способом влада відволікає суспільство від назрілих проблем у нашій країні».
Думку свого лідера наочно проілюстрували члени молодіжного крила Партії регіонів — Спілки молоді України, — які в п’ятницю сумістили пікетування Генпрокуратури з театралізованим шоу. Його учасники дефілювали під стінами ГПУ, зображаючи політв’язнів. Щоправда, ніхто з представників прокуратури до цього видовища інтересу не проявив, на відміну від перехожих, які нагородили «артистів» оплесками... Проте пікетники, за словами організаторів акції, мають намір продовжувати свої виступи з вимогами відставки Генпрокурора Святослава Піскуна.
Що ж до виклику Віктора Януковича до міліції, зокрема Івано-Франківська (яка, за словами міністра внутрішніх справ Ю. Луценка, жадає його пояснень щодо будівництва котеджів на землях природоохоронного фонду), то екс-прем’єр не бачить причин туди їздити. «Якщо йдеться про те, щоб дати якусь інформацію, я готовий дати її будь-яким способом. А якщо йдеться про те, щоб таким чином мене принижувати, я думаю, що цього не допущу», — каже він. «Я на цьому місці не був жодного разу, — заявив журналістам Віктор Янукович, — ні тоді, коли цю землю виділяли, ні тоді, коли там щось відбувалося. Ці 10 соток, які були мені запропоновані, я навіть не знаю, в якому вони місці...»
