Ринковий «букет» порушень
Близько 900 осіб оштрафовано за порушення ветеринарно-санітарних правил торгівлі на ринках Донецька в першому кварталі 2005 року. За інформацією Управління ветеринарної медицини Донецької міської ради, загальна сума штрафів становила 7 тис. 990 гривень. Крім того, за порушення вимог Закону України «Про ветеринарну медицину» та порушення санітарного стану ринків оштрафовані 13 керівників ринків та один працівник адміністрації. Більш того, в шахтарській столиці не дрімає й екологічна служба ДГУ УМВС України в Донецькій області, яка за цей самий час встигла скласти 18 адміністративних протоколів за цілий «букет» порушень. Основними серед них можна вважати порушення правил торгівлі на ринках, порушення користуванням ваговимірювальною технікою та порушення температурного режиму реалізації продукції на ринках міста. Також екологів непокоїть антисанітарний стан ринків, на яких продають продукти харчування. Крім цього, в шахтарській столиці продовжує залишатися актуальною проблема стихійної торгівлі, осередки якої раз у раз з’являються на території міста. Спостерігається зростання захворюваності на гострі кишкові інфекції, показник якого на цей момент на 15% перевищив рівень минулого року. За інформацією фахівців донецької міської санітарно-епідеміологічної станції, за порушення санітарного законодавства у вказаний термін оштрафовані 109 фізичних осіб. 56 штрафів пред’явлені першим керівникам ринків, а загальна сума штрафів становила 4 тисячі 367 гривень. Крім того, на вимогу санітарно-епідеміологічної станції була тимчасово припинена експлуатація двох міських ринків і знято з реалізації 86 кг продукції, повідомляє Ганна ХРИПУНКОВА , «День».
На УТ-1 затверджено засади редакційної політики
«Проривом» вважають працiвники НТКУ впровадження в свою роботу нових засад редакційної політики. Цей документ вчора було оприлюднено в приміщенні НТКУ. Засади редакційної політики НТКУ визначають професійні та етичні стандарти роботи журналістів Першого каналу. За основу було взято проект, розроблений коаліцією громадських організацій «Суспільне мовлення». Використано також напрацювання «Нової профспілки» НТКУ, яку нині очолює Мар’яна Ангелова, а також «5 каналу» та британського ВВС. Додатком до документа стала так звана угода «про взаєморозуміння» між працівниками НТКУ та органами державної влади. Підписанти — віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань Микола Томенко, президент НТКУ Тарас Стецьків та перший віце-президент НТКУ Андрій Шевченко. «Ця угода, — каже пан Стецьків, — є першим кроком до практичної реалізації проекту Суспільного мовлення в Україні». Засновник НТКУ (Кабінет Міністрів України) і адміністративне керівництво НТКУ в особі її президента Тараса Стецьківа публічно пообіцяли, що не будуть втручатися в редакційну політику УТ-1. Водночас пан Томенко, підписавшись, пожалівся: «Неприємно віддавати владу і повноваження». Втім, чи переконливими були підписи всіх трьох — покаже час, повідомляє Ольга ВАСИЛЕВСЬКА , «День».
Чорнобильці «відмовляються» оздоровлюватися
Доволі складною є ситуація на Закарпатті з оздоровленням постраждалих від аварії на ЧАЕС. Зокрема, як повідомив на розширеному засіданні консультативної ради з питань Чорнобильської катастрофи голова «Союзу Чорнобиль України в Закарпатській області» Василь Угрин, з необхідних 4,6 млн. гривень минулоріч на оздоровлення дітей виділено лише 1,2 мільйона. Загалом вдалося оздоровити всього 8,3 % всіх постраждалих від аварії. Проблеми виникали і з розподілом путівок: цими питаннями з минулого року займається МНС України. У результаті 60 відсотків путівок для закарпатців-чорнобильців були розподілені на санаторії й профілакторії за межами області, причому умови оздоровлення там здебільшого не витримували жодної критики. Чорнобильці, певна річ, не погодилися на такі умови і 66 путівок торік повернули. До речі, сьогодні на Закарпатті мешкає 5712 громадянин, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, з яких 221 — інвалід і 2031 дитина, повідомляє Наталія ПОПОВИЧ , Ужгород.
Затримано 25 нелегальних мігрантів
Як повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на управління із взаємодії із ЗМІ та зв’язків із громадськістю, найбільшу групу нелегалів затримали поблизу прикордонної застави «Камяніца» на Закарпатті на кордоні зі Словаччиною. Серед затриманих виявилися 10 громадян Бангладеш, шiсть — Індії і два — Пакистану. Прикордонникам про нелегалів повідомили місцеві жителі, відзначає прес-служба. На кордоні з Росією було затримано 4 громадянина Афганістану, а також одного громадянина Молдови. Усього з початку 2005 року прикордонники затримали при спробі перетнути кордон близько 1 тис. нелегалів.
Напад на цифру 3
Лідер парламентської фракції «Наша Україна» Микола Мартиненко вважає, що для країни вигідна пропорційна система виборів з підвищенням прохідного бар’єра до 5% для партій і до 7% для виборчих блоків. Як повідомило вчора агентство Інтерфакс-Україна з посиланням на прес-службу народного депутата, він вважає, що новітня історія України продемонструвала всі вади «мажоритарної системи», за якої «в парламенті формується така неврегульована і роз’єднана велика кількість депутатів, що сформувати більш або менш розумну політичну рівнодіючу просто неможливо». На думку депутата, в цьому випадку руйнуються зв’язки в трикутнику «президент — парламент — уряд», «а вищі органи влади влаштовують видовище типу «Лебідь, Рак і Щука». М. Мартиненко також говорить про досвід більшості європейських країн, де рівень виборчого порога коливається в рамках 4 — 5%. «За розрахунками експертів, при запропонованому нами варіанті 5% для партій і 7% для блоків, ми отримаємо в українському парламенті від 6 до 8 парламентських фракцій», — переконаний депутат. На його думку, це дозволить створити стійку парламентську більшість і сформувати працездатний уряд. Крім того, він вважає, що підвищення бар’єра дасть імпульс до блокування дрібних політичних сил, а отже, відбудеться консолідація сил різної політичної орієнтації — як тих, що є симпатиками влади, так і тих, що виступають проти неї. «Ми отримаємо реальний шанс на те, що відбуватиметься цей процес за ідеологічними ознаками, а не за клановими, регіональними або особистісними», — вважає М. Мартиненко. Нагадаємо, що зараз закон про вибори до Верховної Ради передбачає 3%-й прохідний бар’єр. Гадаю, що таку заяву лідера провладної фракції навряд чи можна вважати просто «думкою щодо цього». Враховуючи досить високий на сьогодні рейтинг можливого «Блоку Віктора Ющенка» (близько 30% за даними останніх соцдосліджень), можна припустити, що влада і сили, що підтримують її, зацікавлені в підвищенні прохідного бар’єра, оскільки це істотно обмежить кількість партій і блоків, що мають шанси на здобуття депутатських мандатів. Тому заява Мартиненка, мабуть, є «пробною кулею» в зондажі можливих змін виборчого закону. Наталя ТРОФІМОВА , «День».
