Під Судаком виникла ще одна «гаряча точка» боротьби кримських татар за земельні ділянки в протистоянні з владою та місцевим населенням. У Судацькому районі виділення землі для кримських татар триває особливо важко. Свого часу запеклі сутички з цього приводу пройшли в селах Морське, Веселе, Сонячна Долина. Досі зберігаються пікети й триває конфлікт неподалеку в Тихій бухті. Тим часом на Судацькому побережжі, від Алушти до Феодосії, є ще багато незайнятих місць, зручних як для проживання, так і для організації курортних підприємств. І це підвищує напруженість: з одного боку, влада, посилаючись на незавершеність генпланів або відсутність кордонів населених пунктів, стверджує, що не може ухвалити рішення про виділення тут землі, з іншого боку — на таких ділянках існують тимчасові курортні об’єкти, а сільські та селищні голови часто самовільно розпоряджаються такими ділянками, навмисно їх притримуючи. Водночас кримські татари, які прагнуть отримати землю на Південному березі Криму, звідки їх свого часу виселили, постійно натикаючись на відмови, переходять до рішучих дій. Уже понад два тижні на околиці Судака пікетники з активістів кримських татар претендують на ділянку землі в 29 гектарів, розташовану за 500—600 метрів від моря. Вздовж ділянки проходить шосе з Судака до Сонячної долини, ділянка має ідеальний рельєф, раніше тут був фруктовий сад, є основні комунікації, земля розташована в межах міста. Місцеві жителі зі свого боку вимагають, щоб влада насамперед вирішувала їхні земельні проблеми.
Через конфлікт кримських татар і місцеве населення бухта Капсель, яку в минулі роки використовували для кемпінгів і тимчасових туристичних стоянок, цього літа навряд чи прийме гостей. Наприкінці минулого тижня близько 50 кримських татар й активістів регіонального меджлісу розділили тут землю кілочками на ділянки, завезли будматеріали, встановили вагончики. Місцеве населення організувало пікет, люди намагалися не пропустити до бухти машини з будматеріалами. У відповідь кримські татари захопили територію розташованого в бухті тимчасового дитячого табору та дайвінг-центру «Шельф». Як стверджує директор табору Ігор Опша, він спробував чинити опір, але кримських татар було значно більше. Співробітниці дитячого центру «Шельф» і директор, за їхніми словами, зазнали легких ушкоджень. Побої не знімали — боялися залишити дитячий табір без нагляду. Один із «загарбників», Таїр Назаров, обвинувачення в насильницьких діях відкидає. Учасники захоплення стверджують, що тимчасовий табір слугував, зокрема, прикриттям для того, щоб не розподіляти землю між судакчанами та репатріантами. Серед учасників захоплення землі з дайвінг-центром — вісім кримських татар-депутатів міської ради. Вони кажуть, що не підуть із цієї території, поки виконавча влада не вирішить питання про виділення землі. Зі слів мера Судака Леоніда Шремфа, який спілкувався з усіма сторонами конфлікту, протягом останніх двох років місто виділило понад тисячу ділянок. Та з причини, мовляв, «беззубості» влади більшість випадків — це узаконення землеволодіння після незаконних самозахоплень, яке кримські татари, до речі, називають самоповерненням раніше забраної землі. За твердженням Леоніда Шремфа, більше вільної землі в межах міста немає, тому влада звернулася до українського парламенту з проханням розширити межі міста, щоб продовжити юрисдикцію міськради на навколишню територію.
Жителі Коктебеля в свою чергу на зборах ухвалили рішення звернутися до Президента України з проханням вплинути на парламент Криму, щоб депутати ухвалили нарешті рішення про оголошення урочища Тиха бухта пам’ятником природи місцевого значення. Нову хвилю протесту жителів Коктебеля викликали чутки про намір кримського уряду розмістити в бухті етнографічне татарське село, з цією метою туди проведуть водопостачання, каналізацію й електропостачання. Глава уряду автономії Сергій Куніцин спростував цю інформацію. Разом із тим, прийняття рішення про долю бухти невиправдано затяглося. Верховна Рада Криму вже кілька місяців відкладає розгляд цієї проблеми, хоча документи про включення природного комплексу Енишари — Тиха бухта до складу Коктебельського еколого-історико-культурного заповідника «Кіммерія М. Волошина» були готові ще в середині минулого року. «Ми, жителі селища Коктебель, просимо негайно розібратися в ситуації, що склалася у зв’язку з вимогою меджлісу про виділення 80 гектарів земель в урочищі Тиха бухта для індивідуального житлового будівництва, оскільки це може спричинити сплеск етнічного конфлікту між місцевими жителями та кримськими татарами. Як наслідок — негативний резонанс сприятиме стоку відпочиваючих, як із регіону, так і з Криму загалом», — йдеться у зверненні коктебельців до Президента країни.
Цими ж днями в Євпаторії члени регіонального меджлісу та мусульманської громади міста перекрили рух по провулку Льотному, вимагаючи надати земельну ділянку біля соборної мечеті «Хан- Джамі» для будівництва будинку обмивання. Як заявив член меджлісу кримськотатарського народу Зейнур Якубов, ця територія з давніх часів належала мусульманській громаді, з середини 50-х років минулого століття вона перебуває у віданні військової частини, а сьогодні цю ділянку невиправдано передано в оренду підприємству «Август». «Керівництво міста неодноразово запевняло нас у тому, що згодне на передачу місцевій мусульманській громаді цієї ділянки, але військові не погоджуються з нашою позицією та міською владою Євпаторії, що нас підтримує», — зазначив Зейнур Якубов. Учасники пікету прийняли резолюцію, в якій зажадали для вирішення цієї проблеми створити робочу групу з участю всіх зацікавлених сторін, а також провести зустріч із міським головою Євпаторії та Головнокомандуючим Військово-Морськими силами Збройних сил України. Крім того, пікетники заявили, що в разі зволікання з вирішенням питання про виділення ділянки мусульманській громаді залишають за собою право на «перехід до жорсткіших методів боротьби, аж до самозахоплення».
