Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

ЩОДЕННИК

9 квітня, 2005 - 00:00

9 квітня

Пішов у небуття великий християнин. І життя, і смерть його були гідним прикладом вірного служіння Богу для всіх нас, хто поки ще залишається тут.

У чому ж полягає Заповіт Івана Павла II світу? І яким буде це його звернення?

Звісно, незабаром його заповіт дуже уважно прочитають і вивчать чимало людей. Однак уже тепер багато речей зрозумілі.

Це звернення до всіх віруючих християн і іудеїв із закликом про об’єднання, єдність. Усі розбіжності між християнськими та іудейськими церквами надумані й повинні обов’язково зникнути, піти в минуле. І в якомога швидше. Йдеться саме про об’єднання всіх християнських і іудейських церков у єдину Церкву. І як єдина наша основа основ — Біблія, так і ми всі повинні бути тільки єдині. Це Звернення до невіруючих і нехристиян усього світу із закликом визнати цивілізаційно утворюючу роль іудаїзму та християнства у історії. Це звернення до поляків і всіх інших країн Західної Європи із закликом відповідально поставитися до очікуваного референдуму з Євроконституції. Християнські та іудейські цінності мають обов’язково входити не лише в її преамбулу, а й пронизувати всі її складові частини.

Це звернення й до України. Адже центр світового єдиного християнства утворитися може тільки тут. Тут не треба нічого вигадувати й організовувати — треба тільки все згадати. Предки нинішніх українців часів Київської Русі вірили в християнського Бога, читали й шанували Біблію, й були єдиними в цьому з усією сучасною їм Європою й світом. Так було й так буде завжди! Раніше за політичну, економічну, культурну єдність обов’язково утвориться єдність духовна. І Україні тут — перше слово!

Сергій ГЛУЩЕНКО, Запоріжжя
Газета: