Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«ПроКіно» — дзеркало сучасного кінопроцесу

8 квітня, 2005 - 00:00
АНАТОЛІЙ ЄРЕМА

Кіно люблять не лише дивитися. Про нього люблять знати зайве, додумувати, розмірковувати, попереджати. Усе «ПроКіно» знає однойменна програма Валерії Мірошниченко. Найближчим часом на посту стернового цього кінодайджесту з’явиться і добре всім знайомий ведучий «1+1» Анатолій Єрема.

— Проект Лери Мірошниченко ми робимо вже шість років, починаючи з 1998 року. Виходив він тричі на рік і присвячений був кінофестивалям класу «А» — Канни, Венеція, Берлінале. Але оскільки в ті роки не було налагодженого кінопрокату, на регулярній основі програма виходити не могла — не було предмета для розмови. Сьогодні щотижня виходять до 10 нових фільмів, є кінопрокатний процес. Немає кінознімального, але відчуваємо, що він усе-таки незабаром cформується. Тому з осені 2004 року ми вирішили виходити щотижня, не відмовляючись, щоправда, і від спецпроектів.

— У чому ж все ж таки особливість програми з такою простою назвою?

— Ми розповідаємо просто, цікаво та доступно, без будь-яких викрутасів. Про фільми, які зараз можна побачити на екрані. Але це не прості анонси, хоч і так іноді буває. Ми себе позиціонуємо як програму про кінобізнес і його складові: це і фестивалі, це і прокат, і продюсери. Таке наше коло питань. Кіно — як індустрія.

— Чому «ПроКіно» створюють у співпраці з каналом СТС? Це робота на два фронти?

— Ми просто разом готуємо матеріали, оскільки дуже інтенсивний графік зйомок і підготовки інтерв’ю. У зв’язку з цим прийняли й рішення про двох ведучих у нашій програмі. Це дуже зручно: поки один перебуває в студії, другий працює у відрядженні або на знімальному майданчику. Хоча як ведучий я уже з’являвся в торішньому звіті про Канський фестиваль. Так сталось, що Лера не змогла закінчити цієї програми. А «ПроКіно» ми робили разом із самого початку, і я в титрах завжди був, а в кадрі ось з’являюся лише зараз.

— Вас важко ідентифікувати як ведучого якоїсь конкретної програми — Анатолій Єрема з’являється і в ролі стернового «Документа», і в «Сніданку», тепер — «ПроКіно»...

— Я ставлюся до цього як до виробничої необхідності. Наприклад, графік моєї зйомки: завтра вранці я виходжу в «Сніданку», потім лечу до Москви — працюємо над «ПроКіно», у четвер повертаюся і виходжу в програмі «Документ». В отакому режимі й живу.

— У зв’язку з фестивалями — чи не простіше вести прямі репортажі з місця подій? «1+1» напевно володіє такими потужностями.

— Ми зараз готуємось до поїздки, й уперше використовуватимемо технологію підготовки програми на місці. Знімаємо й одразу ж готуємо: маємо для цього компактний монтажний ноутбук. І в режимі дайджесту з допомогою супутника ці матеріали виходитимуть в ефірі «Сніданку». А потім — підсумкова програма «ПроКіно».

— Можна сказати, що в «Сніданку» глядачів готують?

— Там будуть просто ескізи, які потім увійдуть до загальної картини. Ми так вирішили, бо знімати десять днів, а потім тиждень робити програму — глядач втомиться чекати. А якщо є можливість використати технології… Ми практикували це в Берліні. Насправді ми ускладнюємо собі життя, але йдемо на це свідомо, щоб догодити глядачеві.

— Коли чекати перших плодів вашої журналістської «опергрупи»?

— Зараз у нас буде репетиція на фестивалі документального кіно — «Контакт». Інтерес до документального кіно сьогодні великий, як ніколи. Досить пригадати торішню канську перемогу Майкла Мура — «Фаренгейт 9/11». І в Україні ще ніколи не було такого конкурсного фестивалю документально кіно. Його готують Фонд Лариси Роднянської — одного з самовідданих продюсерів цього жанру останніх років, яка, на жаль, передчасно пішла з життя, — і колектив кінофестивалю «Молодість». Перший міжнародний кінофестиваль неігрового кіно «Контакт» відбудеться в Києві з 25 квітня по 1 травня. Ми вважаємо цю подію дуже важливою — будуть цікаві особистості та дуже сильна програма. Подія гідна того, щоб присвятити їй окремий випуск «ПроКіно».

— Серіали в сфери вашого інтересу потрапляють?

— Потрапляють, але не є об’єктом нашої уваги. Лише в разі пересічних інтересів — наприклад, режисер Сидоров, який виріс із «Бригади» і зняв зараз повнометражний «Бій із тінню». Зараз у нас йде цикл матеріалів — своєрідна ревізія станів кіностудій України, який готує ТСНниця з культури Леся Сакада. Одеська кіностудія, «Довженко», Ялта, «Київнаучфільм», студія анімаційних фільмів — якими вони є сьогодні, мало хто знає.

— Екскурси в історію у вас бувають?

— Спеціальної рубрики немає, лише в міру необхідності. З цим чудово дає собі раду інша програма про кіно на «1+1» — «Аргумент кіно» Ми ж ставимо акцент на сучасному кінопроцесі.

— Він аж ніяк не ідеальний. Чи покликані автори прищеплювати недосвідченому глядачу хороший смак?

— У нас є рубрика — «Ми вас попереджували». У ній не йдеться, що не треба цього дивитися, але чесно розповідається, чого чекати глядачу. Якщо він цього хоче — будь ласка. Але якщо нашій думці довіряють, то ми робимо свою роботу добре.

Вероніка ФРАНКО
Газета: 
Рубрика: