Якби у нас був навіть не мільйон, а всього кілька тисяч, то ми у своєму селі зробили б... Приблизно так пишуть представники сільських та селищних громад Вінниччини до обласного управління економіки. Пишуть не просто так. Управління вдруге оголосило конкурс на проекти розвитку громад. Переможцям оплачують реалізацію планів. Торік на проекти з обласного бюджету віддали 200 тис. грн., а на цей рік вже відклали 500 тис. грн. За них і будуть змагатися територіальні громади області. Перевагу віддаватимуть тим, хто передбачить у своїх проектах власне фінансування хоча б на 1000 грн. або внесе свій вклад у вигляді майна чи власної праці.
— Якщо громада сподівається тільки на наші гроші, то проект, який вона представляє, насправді їй не потрібен, — пояснює Андрій Гижко, заступник начальника Вінницького обласного управління економіки, — тому цього разу ми будемо більш жорстко ставитись до конкурсантів ніж торік.
Торік на конкурс надійшло 28 проектів, а журі відібрало вісім. Усі переможці не тільки отримали суми, які просили, а вже й запустили в дію свої плани. Більшість із них однотипні, що вказує на спорідненість проблем сільських громад, а також на те, що в селах хочуть розвивати особисті підсобні господарства. Нічого б дивного, але такий проект виграв районний центр Вінниччини — Чернівці.
Містечко віддалене від обласного центру і за устроєм та способом життя більше скидається на село, чим місто. Їхній проект розвитку територіальної громади власників корів потрапив у число переможців. На пасовисько виділили 15 тис. грн. Цього вистачило, щоб окультурити і засіяти 50 га заміського поля. З весни чернівчани туди вже поженуть своїх корів. На цьому молочники не зупинились. Добились пасовиська, а тепер хочуть створити громадську організацію власників худоби. В планах — спільний винайм ветеринара, оптова закупівля медикаментів, кормів, пошук ринків збуту молока та м’яса, а в перспективі — і створення кредитної спілки. Активісти майбутньої організації власників корів уже взяли пакет документів, необхідний для реєстрації своєї спілки, а також пишуть новий проект для участі в цьогорічному конкурсі ідей розвитку територіальних громад.
Завдяки грантам сільські територіальні громади відкрили три комбінати комунальних послуг. В одному з найвіддаленіших сіл також далекого району перукарню облаштували в старій вже закритій лазні. Вивчили на курсах перукарів одну з сільських дівчат й купили весь необхідний перукарський реманент. На все це громаді вистачило 8 тис. грн.
В іншому районі — Козятинському, одна з сільських громад відкрила в своєму селі швейну майстерню і легалізувала роботу місцевого телемайстра. Раніше він ремонтував телевізори дома, а розрахунок був традиційний — пляшка. Тепер же в телемайстра є робоче місце й офіційна зарплата і, що важливо, грішми.
Невдовзі заохочена громада, вже за власні, а не виграні гроші, відновила роботу закритої пилорами й відкрила міні-пекарню. В числі переможців є й духовний проект. З патріотичних, як каже Андрій Гижко, міркувань комісія, яка ділила гроші, виділила 8 тис. грн. на комп’ютер, цифровий фотоапарат та іншу техніку інтелігенції села Стрижавка Вінницького району для вивчення і збереження історичної спадщини села. Воно відоме не тільки залишками ставки Гітлера, а й тюрмою. Свого часу у ній відбували покарання режисер Сергій Параджанов та один із відомих сучасних політиків. Окрім цих проектів на обласному рівні вінницькі громади брали участь в аналогічному всеукраїнському конкурсі. Із поданих п’яти ідей одна знайшла підтримку — це створення рекреаційної зони в районі Ладижинського водосховища, місцева ГЕС. В майбутньому там облаштують комфортну зону зеленого туризму з риболовлею й катанням на байдарках...
