Оператори зернового ринку України чекають від нового уряду, який заявляв про необхідність розвитку експортних ринків для українських операторів, швидкого й ефективного погашення заборгованості із ПДВ. Оператори вважають, що, затримуючи компенсацію цього податку, їм штучно знижують рентабельність і виводять таким чином із ринку. Заявляючи про це, представники Української зернової асоціації ( УЗА) , що об’єднує близько 70% зерноторгових компаній, які працюють на українському ринку, наголошували, що основна проблема, що стримує розвиток експортного потенціалу України та зменшує економічну віддачу від експорту, — проблема заборгованості з відшкодування ПДВ експортерам зерна.
Як повідомив генеральний директор УЗА Володимир Клименко, згідно з опитуванням, проведеним нещодавно Асоціацією серед операторів ринку, середня заборгованість на одну компанію з відшкодування ПДВ становить 15,7 млн. грн., із яких 6,7 млн. — прострочена (серед усіх зернотрейдерів вона сягає 400 млн. грн.).
Як відзначив віце-президент УЗА Сергій Стоянов, уже зараз багато трейдерів припинили експорт. За даними президента УЗА Миколи Компанця, за останні три-чотири роки кількість зернотрейдерів на ринку скоротилася з 1500 до 400. Витримати збитки від неповерненого ПДВ змогли тільки найбільші. Проте така ситуація, на думку УЗА, загрожує монополізацією ринку.
Щоб зняти цю й інші загрози, експерти УЗА вважають за необхідне розробити прозорий механізм розрахунків держави з ПДВ. Адже ситуація може позначитися й на внутрішніх цінах, від чого насамперед постраждають оператори ринку. Зараз аналогічна ситуація складається на ринку кукурудзи. Як вказує Компанець, через те, що частина вирощеної в Україні кукурудзи, яка розрахована на експорт, не потрапила на світовий ринок і залишилася всередині країни, трейдери були вимушені продавати її вдвічі дешевше. У результаті рентабельність стала практично нульовою і багато компаній опинилися за півкроку від банкрутства.
Зернотрейдери лобіюють внесення відповідних сум на повернення ПДВ до бюджету- 2005. Як запропонував віце- президент Сергій Стоянов, для цього можна було б провести облігаційну держпозику. При цьому зерновики конкурують із олійниками й ображаються на нового міністра аграрної політики Олександра Баранівського, який заявив 15 березня, що Мінагрополiтики має намір сприяти вирішенню питання щодо ПДВ експортерам соняшникової олії та зернових. УЗА вважає, що міністерство особливу увагу приділяє експортерам соняшникової олії, а не зернових культур.
У боротьбі за свої права УЗА конфліктує також із Мінтрансом і МОЗ через обов’язкову вимогу платити по 219 грн. за дезінфекцію вагонів. Оператори також заперечують вимоги про отримання ветеринарного та карантинного сертифікатів на кожні 100 тонн зерна. Це дуже позначається на собівартості, адже на партію, скажімо, в 2000 тонн доводиться отримувати 20 сертифікатів...
«Укрзалізниця», зі слів Клименка, для зернотрейдерів узагалі стала «основним коренем зла». Щорічно підіймаючи тарифи на проїзд, вона примушує операторів віддавати перевагу невеликим партіям і автоперевезенням. За даними Стоянова, витрати на доставку в порт становлять 20% від вартості пшениці та постійно зростають. На думку експертів УЗА, підвищення тарифів на транспортування зерна, яке готує нове керівництво Мінтрансу, не має економічних передумов. Посилатися на вищі тарифи в окремих країнах СНД або ЄС можна лише враховуючи ціни на дизпаливо, газ і рівень дотацій на виробництво сільгосппродукції в Україні та ЄС. Вихоплювати транспортні тарифи з загальної системи економічних координат і робити на цій основі порівняння з іншими країнами — це, як вважають зернотрейдери, приклад вузькопрофільного підходу, який не орієнтований на інтереси національної економіки. Водночас вони вказують, що в світі давно відпрацьовані засоби регулювання тарифів природних монополій: перевіряється обґрунтованість витрат, собівартість робіт або послуг і рівень рентабельності. Підвищуючи тарифи, «Укрзалізниця», на думку експертів УЗА, жодного разу не вдавалася до подібної процедури.
Як відзначив Компанець, УЗА непокоїть і існування державних квот на експорт зерна. Iз його слів, усі потреби українців повинні забезпечити 22 мільйони тонн зерна, а минулого року зібрали 42 млн. Відповідно, не менше 15 млн. слід реалізувати. Iз них до початку березня реалізували приблизно 7 мільйонів тонн, решта, за прогнозами, має «піти» на експорт до початку літа. Проте квоти істотно ускладнюють цю процедуру. На думку президента УЗА, пояснювати квоти турботою про забезпечення українців хлібом невиправдано, оскільки в разі необхідності зерно можна буде імпортувати. У іншому випадку воно залишиться лежати мертвим вантажем у коморах, як це сталось із зерном кукурудзи.
